среда, 15 апреля 2015 г.

Книжчин ювілей


Чи знаєте ви, що книги теж святкують ювілеї? 
Днем народження книги вважається той рік, в якому вона була надрукована і вийшла з друку, коли читачі вперше змогли взяти в руки новеньке видання і зануритися в його захоплюючий і цікавий світ.
На сайті нашої бібліотеки вже існує така сторінка, присвячена творам-ювілярам  і ми  будемо  знайомитися з ними  протягом року.
 Ювілярів дуже багато: від найповажніших - 180 років з дня написання комедії Г. Квітки-Основ'яненка «Сватання на Гончарівці» (1835), до наймолодших - 40 років з дня написання роману П. Загребельного «Євпраксія» (1975) і 35 років з написання «Роксолани» (1980).

Але неважливо, який вік має книга, її зміст з роками не втрачає своєї духовності, і кожна з них заслуговує вашої уваги, особливо в свій святковий рік!

Вважаємо, що доцільно буде розпочати знайомство з книжковими  ювілярами з п’єси нашого земляка, видатного українського письменника  Григорія Квітки- Основ’яненка «Сватання на Гончарівці».

 Невмируща класика! То ж , почнемо!

В історії Харкова існують такі люди, без яких місто просто не могло б існувати. І це не тільки тому, що вони жили чи працювали у Харкові, а тому, що внесли вагомий вклад у розвиток рідного міста, допомогли йому стати культурним, розвинутим  центром Слобідської України. Серед  таких людей  Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко, із славетного, заможного старшинського роду Квіток.
Не надивуюсь я, создатель,
Какой у нас мудреный век:
Актер, поэт и заседатель –
Один и тот же человек.
          В. Каразін (про  Г.Ф. Квітку-Основ’яненко)
Григорій Квітка-Основ’яненко. Чому Основ’яненко? Цей літературний псевдонім пояснює сам Григорій: „Взял себе прозвище по месту жительства; живу на Основе; и так, да буду Основяненко” – писав він в одному з листів (крім цього він підписувався як Земляк, Аверьян Любопытный, Фаладей Повинухин, ваш Основ’яненко та інші). Він був перший український прозаїк, талановитий драматург, творчість якого
мала значний вплив на розвиток української літератури. Головним творчим принципом Квітка-Основ’яненко вважав «писання з натури», про те, що було йому знайоме і близьке. А знав він найкраще і любив свою рідну Харківщину, її природу, звичаї її мешканців, які стали героями його творів. Творчий доробок письменника складають комедії, повісті та оповідання, більшість яких здобули визнання сучасників та зберегли свою художню цінність до наших днів.

Адже деякі твори й до досі не сходять зі сцен українських театрів. Одна з таких п’єс  «Сватання на Гончарівці», якій в цьому році виповнюється 180 років. Вперше „Сватанье...” надруковано окремою книжкою в 1836 році у Харкові. 

У 1840 році вийшло друге видання твору, у текст якого, порівняно з першим, внесено кілька незначних змін. П’єса має багату сценічну історію. Вперше поставлена у Харкові влітку 1836 р., вона посіла постійне місце в репертуарі багатьох театрів.

Основною темою оповідання є кохання – одвічна тема. Яскраві образи, створені класиком примушують читача сміятися, радіти, співчувати, а деколи і замислитися. 
Тут є і закохані головні герої, і батько-випивоха, і кумедний Стецько, і винахідливий солдат...  Олексій та Уляна кохають одне одного та на їх шляху з’являється Стецько — «дарма що дурний, зате багатий» жених. Як же розвиватимуться події далі?...

Як складатиметься далі доля Уляни?... Дізнаєтесь, якщо прочитаєте п’єсу Г.Ф. Квітки – Основ’яненка «Сватання на Гончарівці».
                                                    

 Приємного читання !


Комментариев нет:

Отправить комментарий