понедельник, 9 октября 2017 г.

Книжки, що зігрівають

Шелест листя під ногами, затишні м’якенькі светри, прохолодний вітер, що куйовдить волосся і залітає під пальта, переповнені кав’ярні, гарбузова каша і яблучні пироги – осінь ніколи не приходить непомітно.
Однак часто змін зазнає не тільки природа, а й настрій. Усе частіше хочеться залишитися вдома, загорнутися у ковдру і трошки похандрити. Можливо тому, що так шкода відпускати літо, чи тому, що сонця стає все менше, а важких похмурих днів усе більше. А може тому, що ми звикли так сіро сприймати повну барв осінь.
Кожен по-своєму переживає осінь: хтось бачить лише дощі, похмуре небо, напівголі дерева, а хтось бачить осінь натхненною, яскравою, трохи прохолодною, й від цього трохи ніжною.
Осінь має свій настрій, свої відтінки чаю та кави. І, звісно ж, свої книжки. Теплі книжки.

1.      Туве Янссон "Наприкінці листопада".
Мабуть, ця авторка знайома вам, як творець мумі-тролів – істот, які схожі на крихітних бегемотиків. Ця повість сповнена шумом дощу, шелестом листя та диханням осені. І хоча цю книжку позиціонують як дитячу, дорослим теж буде цікаво її погортати, адже в ній розповідається про самотність та підтримку. "Наприкінці листопада" насправді не про пригоди казкових персонажів, а про людей, їхні характери і про те, як іноді важко дорослим, знайти спільну мову. І про те, як холодної осені хочеться душевного тепла.

Як читати: всією родиною із рогаликами від Мумі-мами.


2.      Надійка Гербіш «Теплі історії до кави»

«Герої цих історій – прості жителі звичайних містечок, загублені, знайдені, закохані, замислені, умільці надихати й такі, що за клапоть натхнення готові поділитися останньою філіжанкою кави – хоча, що тут казати, вони готові ділитися своєю кавою й просто так. Вони щирі й справжні: пестять своїх котів, їздять на велосипедах, приймають гостей, печуть пиріжки й відсилають листівки, слухають вуличних музикантів і малюють маршрути на поторсаних картах. А ще у кожного з них є старі, улюблені горнятки, на дні яких і збереглися ці історії.»
Кожна маленька історія — як замальовка акварельною фарбою - легка, натхненна. Після читання історії стає сонячно на душі. І цим сонцем хочеться ділитись.

Як читати: без зайвого поспіху читати одне-два оповідання на день разом з «бабусиним чаєм з липового цвіту»


3.      Анна Гавальда «35 кіло надії»

«Нещасним бути куди легше, ніж бути щасливим, а я не люблю, чуєш, не люблю людей, які
шукають легких шляхів. Чи не виношу нитиків! Будь щасливим, чорт забирай! Роби що-небудь, щоб бути щасливим».
«35 кіло надії» – не найвідоміший роман Гавальди, проте він один з найтепліших. Короткий, дуже зворушливий, трошки сумний.  Сам по собі сюжет книги невигадливий, написаний простою мовою, від імені дитини (і в цьому вся суть), простими словами про найголовніше — про любов та надію.
Не маючи жодної опори у житті, окрім вмираючого дідуся, герой створює її сам: це ті самі 35 кіло надії, які знаходились всередині нього. Надія допомагає переживати сварки батьків, той факт, що дідусь далеко й невідомо, як і яким чином закінчиться його хвороба. Хлопчик проходить усі випробовування сам, його надія повертає все на свої місця.
Ця історія змушує замислитись кожну дорослу людину про своє життя, життєві пріоритети, про погляди на сім’ю, вибір своєї майбутньої професії, ставлення до життя. Зрештою, книга змушує сподіватися. І веде до висновку, що любов — це найголовніше, що ми можемо дати своїм дітям. Любити їх такими, якими вони є.

Як читати: перед сном в улюбленій піжамі.

4.      Ніколас Спаркс «Щоденник пам’яті»

Це перший опублікований роман автора, на написання якого його надихнула історія життя бабусі й дідуся його дружини, які прожили у шлюбі понад 60 років. Саме така любов, яку герої пронесли крізь все життя, змальована у «Щоденнику пам’яті», що став бестселером одразу після виходу. Наскільки ця книжка схожа на тисячі інших історій про кохання, настільки ж вона відрізняється від них. Роман відроджує віру у справжнє чисте почуття та можливість бути поруч всупереч усім перешкодам. І так хочеться вірити, що така зворушлива і чуттєва історія двох закоханих сердець – Ноя та Еллі – трапляється і в реальному житті.

Як читати: в улюбленому кріслі з носовичками та чашкою ромашкового чаю.

5.      Джоан Гарріс «Шоколад»

Шалену популярність роман здобув завдяки успіху фільму «Шоколад» з Жюльєт Бінош і
Джонні Деппом. Та книжка пропонує вам посмакувати цієї історією трохи довше. Напередодні Масниці у маленькому французькому містечку Ланскне-су-Тан з дерев’яно-цегляними будиночками, вузькими провулками та маленькими крамничками разом із теплим вітром з’являється незнайомка Віан Роше з донькою Анук. Невдовзі жінка відкриває шоколадну крамничку з небаченими досі ласощами: шоколадом, трюфелями, зацукрованими фруктами, смаженим мигдалем, пряниковими будиночками, і життя маленького містечка змінюється назавжди. Такі зміни одразу викликають обурення в місцевого священика та хвилю перешіптувань за спиною героїні. Та Віан не звикла пасувати перед складнощами. Як розвиватимуться її стосунки з дивним мандрівником Ру, залишиться вона назавжди в Ланскне чи полишить його з першим вітром змін? Читайте – і вам відкриється світ, повний вільного вітру, просякнутого ароматом шоколаду та солодкої пудри.

Як читати: у кав’ярні з гарячою кавою та плиткою найсмачнішого шоколаду.

6.      Дж. Харріс "Ожинове вино" 

«Вино говорить. Це загальновідомо. Роззирніться. Запитайте вуличного оракула, незваного гостя на весільному бенкеті, юродивого. Воно говорить. У нього мільйон голосів. Воно розв’язує язик, вибовтуючи таємниці, які ви не збиралися видавати, таємниці, яких ви знати не знали. Воно кричить, просторікує, шепоче. Воно говорить про великі речі, про геніальні плани, трагічні пристрасті та жахливі зради. Воно регоче до упаду. Воно тихенько сміється собі під ніс. Воно ридає при вигляді власного відображення. Воно витягає на світло літні дні, давно минулі, і спогади, міцно забуті. Від кожного бутля віє іншими часами, іншими місцями. Джо називав це буденним чарами. Перетворюючи нижчі матерії в марення. Любительська алхімія».
Це зворушлива казка для дорослих. Книга про пошуки себе, про зміни, про те, що магія оточує нас на кожному кроці, треба лише навчитися її бачити. Історія головного героя, який відправляється в село в пошуках себе і щастя, може надихнути мільйони людей поміняти хоч щось у своєму житті і почати ставитися до нього простіше і легше.

Як читати: з горнятком какао із зефіром, загорнувшись у картату ковдру.

7.      Трумен Капоте «Сніданок у Тіффані»

Назва найвідомішого твору американського письменника Трумена Капоте відома кожному
завдяки однойменній екранізації 1961 року з Одрі Гепберн у головній ролі, якій так влучно вдалося передати образ ексцентричної Холлі Ґолайтлі. Та книжка не менш чарівна. Ця легка і ненав’язлива історія, події якої розгортаються в Нью-Йорку у 1943-1944 роках, розказана молодим самотнім письменником. Життя його стрімко змінюється після знайомства з непередбачуваною, шаленою, трохи божевільною, але милою й чутливою сусідкою Холлі. Дівчина часто відвідує світські заходи у пошуках успішних чоловіків, оточена багатими шанувальниками, та вдома на неї чекає рудий кіт і гітара. Вона поєднує вишукану жіночність із дитячою наївністю. Їй не сидиться на одному місці, її важко зрозуміти – тому залишається лише насолоджуватись і любити. Це книжка-настрій і книжка-відвертість. Після прочитання залишається відчуття легкості та присмак романтизму.

Як читати: зранку чи в обід з філіжанкою лате та круасаном.

8.      Люсі-Мод Монтгомері «Енн із Зелених дахів»

Уперше роман був опублікований 1908 року, однак українські читачі побачили вітчизняний переклад не так давно – 2012 року. Це перша книжка з циклу про пригоди Енн Ширлі, яку взяли зі сиротинця вже немолоді брат з сестрою, Метью та Марілла Катберти, що мешкали на фермі Зелені Дахи. Та трапилося дивне непорозуміння: замість хлопчика, який міг би допомагати їм у господарстві, до них прибуло худеньке дівча із зелено-сірими очима і двома товстелезними сліпучо-рудими косами. Читаючи цей роман, ви поринете у світ дитячої наївності, безпосередності, щирості й життєлюбства, разом з Енн плакатимете від розчарувань і втрат та радітимете її щастю.

Як читати:  із гарбузовим лате та шоколадним печивом.

9.      Роджер Желязни «Ніч у самотньому жовтні».

Надзвичайно цікава та нешаблонна історія. Головний герой книги – сторожовий пес Снафф є охоронцем і провідником загадкового світу, населеного містичними створіннями, створеними майстрами літератури – Едгаром Аланом По, Артуром Конан Дойлем, Мері Шеллі, Бремом Стокером, Говардом Лавкрафтом та іншими. Увесь твір – це гра, що складається з 31 етапу – 31 дня жовтня. Доживете до 31-го ­– виграш ваш!

Як читати: з домашнім пляцком і трав’яним чаєм.

10.  Наталка та Олександр Шевченки «Кривава осінь в місті Лева»

Ну і куди ж без детектива? На цей раз у жанрі «джіалло». У романі літературного подружжя Наталки та Олександра Шевченків витримані всі канони жанру — в ньому є і карколомна детективна інтрига, і сумнозвісний вбивця на прізвисько Окозбирач, і сюрреалістичні картини його жорстоких вбивств, божевільня, безумні гонитви, а ще — загадкові вулички стародавнього Львова…

Як читати: в улюбленому кріслі з гарячим глінтвейном


Приємного вам осіннього читання!





Комментариев нет:

Отправить комментарий