Участь України у діяльності ЮНЕСКО

Сьогодні українські фахівці є активними учасниками багатьох програм і проектів ЮНЕСКО у таких сферах, як розвиток інформаційного суспільства, збереження світової інформаційно-цифрової спадщини, збереження матеріальної та нематеріальної культурної спадщини в умовах глобалізації.

Членство України в ЮНЕСКО стратегічно орієнтоване на сприяння розширенню міжнародного співробітництва наукових, освітніх і культурних інституцій шляхом забезпечення їх участі у програмній діяльності Організації.

Україна є членом ЮНЕСКО - Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки i культури - з 12 травня 1954 року.

ОрганізаціяОб’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) створювалася у 1946 р. після завершення Другої cвітової війни, коли духовне відродження повоєнного світу було як ніколи актуальним. 16 листопада 1946 р. був підписаний Статут ЮНЕСКО і сформована підготовча комісія. Статут був підписаний представниками 37 держав з 44 присутніх на зустрічі та 4 листопада 1946 р. набув чинності. Перша сесія ЮНЕСКО пройшла в Парижі з 19 листопада по 10 грудня 1946 р.

Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури,  є міжнародною організацією, спеціалізованою установою Організації Об’єднаних Націй, у співпраці членів-держав у галузі освіти, науки, культури, сприяє ліквідації неписьменності, підготовці національних кадрів, розвитку національної культури, охорони пам’яток культури тощо.

У рамках співробітництва з ООН Україна приєдналася 12 травня 1954 р. до ЮНЕСКО, відкривши у 1962 р. своє постійне представництво при організації в Парижі. Постановою Ради Міністрів УРСР від 1956 р. було створено Комісію УРСР у справах ЮНЕСКО, до складу якої увійшло близько 50 керівних представників міністерств та відомств, наукових і громадських установ.

За період членства в ЮНЕСКО Україна виступала ініціатором започаткування багатьох міжнародних програм і проектів. 

Наприклад, українська ініціатива щодо використання засобів масової інформації з метою зміцнення миру, недопущення пропаганди війни, насильства i ненависті між народами дала поштовх до розробки i прийняття у 1978 році Декларації про раси i расові забобони.

Зокрема, під час 26-ї сесії Генеральної асамблеї ЮНЕСКО вона ініціювала масову міжнародну кампанію з викорінення неписьменності. Така програма набула міжнародного визнання та стала основою для 20-річної програмної діяльності ЮНЕСКО в цій галузі.

На 27-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (1993 р.) Україна виступила з ініціативою розробки „Програми культури миру". Ця ініціатива лягла в основу переорієнтації діяльності ЮНЕСКО в напрямку зміцнення її етичної місії та ролі у формуванні психології культури миру, клімату довіри і толерантності. Сьогодні - це один із стратегічних напрямів програмної діяльності Організації.

У 1997 році, під час 29-ї сесії Генконференцiї ЮНЕСКО, Україна iнiцiювала звернення до ООН з метою проголошення Міжнародного року захисту та збереження культурної спадщини. На 56-й сесії Генеральної асамблеї ООН ця iнiцiатива знайшла своє відображення - 2002 рік було проголошено ООН Міжнародним роком світової культурної спадщини.

Як міжнародна організація системи ООН ЮНЕСКО ставить перед собою завдання «сприяти зміцненню миру й безпеки шляхом розширення співробітництва народів у галузі освіти, науки й культури в інтересах забезпечення загальної поваги до справедливості, законності і прав людини, а також основних свобод, проголошених у Статуті ООН для всіх народів без розрізнення раси, статі, мови чи релігії».

Інтернет ресурси:

https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=761

http://www.territoryterror.org.ua/uk/resources/calendar/details/?newsid=404

https://mfa.gov.ua/mizhnarodni-vidnosini/yunesko/uchast-ukrayini-u-diyalnosti-yunesko