Цікаве свято,
про яке неодмінно здогадуються, а може навіть знають професійні кравці – “Всесвітній
День ґудзиків”, відзначається щорічно 16 листопада. Історія ґудзиків налічує
багато років, але утилітарне значення вони набули тільки в XY столітті. Деякі з нас
іноді навіть не помічають, який є важливий для нас цей елемент нашого одягу,
але ж без нього було б все набагато складніше. Найдавніші ґудзики або предмети,
схожі на сучасні ґудзики, використовувалися далеко не для того, для чого ми використовуємо
їх зараз – виключно для прикраси, а не для застібання. Для застібання
використовувалися зав’язки, шнурування, вироби з рослин і кісток тварин. Ґудзик
був своєрідним предметом розкоші, що виконував не тільки декоративну функцію,
але й мав цілком певне інформаційне значення. Завдяки старанню майстерних
умільців, в світовій практиці такі вироби, як ґудзики, давно стали предметом
колекціонування, а деякі унікальні екземпляри, навіть музейними експонатами.
Досить великі зібрання ґудзиків найрізноманітніших зразків є в музеях Швеції,
США, Польщі та Чехії.
Історія свята
Ґудзики, без
яких сьогодні складно уявити більшість моделей одягу, в давнину вважали
амулетами, а в історії відіграли навіть фатальну роль. Найстаріші ґудзики,
відомі людству, археологи знайшли в долині ріки Інд. Вони належать до III тисячоліття до нашої ери і були зроблені з черепашок.
Матеріалом для ґудзиків ставали також кістки, камені, глиняні зліпки, палички і
металеві злитки. У середні століття велика кількість ґудзиків на одязі
вказувала на високий статус людини в суспільстві. На Русі ґудзик мав
значення амулета його використовували від відлякування злих
сил. У ранньому середньовіччі одяг, як правило,
зав'язували, а ось дещо пізніше, у XIII–XIV століттях, ґудзик
стає необхідним, оскільки в моду входить одяг, який щільно облягає фігуру.
Найдавніші ґудзики або предмети, схожі на сучасні ґудзики, використовувалися
далеко не для того, для чого ми використовуємо їх зараз - виключно як прикраси,
а не для застібання. Для застібання використовувалися зав’язки, шнурівки,
вироби з рослин і кісток тварин, в якості шпильок. За часів Відродження чоловічий
одяг був не менш яскравим, ніж жіночий, ґудзики робили з дорогих металів,
прикрашали дорогоцінними каменями. А на чоловіче плаття пришивалось так
багато ґудзиків, більше кількох тисяч, що воно ставало дуже важким, а
ґудзики надавали йому додаткового блиску. Ім’я французького короля
Франциска I нерозривно пов’язане з історією ґудзиків – саме він
замовив ювелірові 13600 крихітних золотих ґудзичків для обробки свого
оксамитового костюма. За ґудзиками визначалося
положення людини. Ґудзики із золота та срібла робили для дворян, із недорогоцінних матеріалів – для солдатів і слуг, зі скла і дерева - для простих людей.
Свято “Всесвітній День
ґудзиків”, був
заснований американською організацією National Button Society, в 1938-му році, в XX столітті. У 1939 році в Чикаго
з'явилося перше товариство людей, які збирають ґудзики. Китайський колекціонер
Бо Джинфанг зібрав колекцію ґудзиків, що налічувала 110 тис. примірників, після
чого його ім'я занесли до Книги рекордів Гіннесса.