Масляна. Колодія величаймо - Весну зустрічаймо!

Усім відомо, з яким розмахом слов’янські народи  святкують одне з найулюбленіших свят – Масляну. Які великі народні гуляння: взяття снігової фортеці, кулачні бої на льоду, спалення опудала Марени, поводирі ведмедів влаштовують веселі вистави, багато ряжених в маски тварин, веселий настрій і багато яскравих вражень. А які печуть млинці! Тут і великі, і маленькі, і з сиром, і з медом, навіть з ікрою.

А як же святкують Масляну в Україні? Чи є в нас подібні звичаї? Чи відрізняються чимось наші традиції?

Масляна - останній перед Великим постом тиждень  -популярне народне свято, що дійшло до наших днів ще з язичницьких часів.   Протягом Масляної проводились різноманітні обряди, гостини, гуляння.

В Україні Масниці мають свою яскраво виражену індивідуальність, їх ще називають жіночий тиждень, або Колодій.

Назва виникла від обряду «волочити колодку», який у багатьох народів майже забувся, а в українців ще свіжа пам'ять про нього. Більш того, патріотично налаштована молодь пропонує святкувати його замість західного Дня Валентина. Не дарма свято Колодія конкурує із днем Закоханих. Адже сам обряд «волочити колодку», тісно пов'язаний із шлюбною обрядовістю.

Головним почастунком на Колодія є вареники з сиром і сметаною, пироги з сиром, гречані млинці. Головним напоєм — наливки і інші трунки. Головним місцем події виступає шинок.

Обрядовe їжу - вареники з сиром і сметаною та  гречані млинці - цього тижня годилося варити щодня, то й приповідка народилася: "Вареники доведуть, що і хліба не дадуть".

Молодь, приміром, в складчину влаштовувала вечорниці, де під час гулянь "для науки" прив'язували колодки-поліна тим парубкам і дівчатам, які не одружилися в попередні м'ясниці (період від Водохреща до Масляної).

Щоб відкупитись від молодіжної громади, "винуватці" ставили могорич.

 За іншим звичаєм, у понеділок Масниці заміжні жінки ходили по домівках та

прив'язували "колодки" тим матерям, котрі не поодружували своїх дітей (звісно, тих, котрі вже були "на порі") впродовж останніх м'ясниць.

Свято Колодія характерне лише для України та Білорусі і сягає своїми коренями ще глибоко дохристиянських часів. Протягом цілого тижня паралельно з іншими обрядами проходило коротке Колодчине життя.

Заміжні жінки влаштовували складніший обряд "колодкування": йшли до корчми, чи шинку, або збиралися в когось у хаті, й приносили із собою "колодку" - невеличке поліно, яке обвивали полотном, прикрашали стрічками, паперовими квітами. Одна з жінок імітувала народження з поліна Колодія й з цього моменту веселе святкування вечорами тривало цілий тиждень, бо ж у понеділок "колодка" "народилася", у вівторок - "хрестилася", у середу відзначали "похрестини", у четвер "колодка" "помирала", у п'ятницю її "ховали", а в суботу - "поминали". І попри ці сумні пригоди з "колодкою", веселилися цілий тиждень однаково.

В останній день Масляної, готуючись до Великого посту, годилося йти до родичів і сусідів та просити прощення за всі провини та нанесені образи, бо постування передбачало не стільки обмеження в їжі скільки духовне очищення і примирення. Тому цей день ще називали Пущенням або Прощена неділя.

Перед початком Посту також поминали померлих (так звані "зимові діди"), залишаючи на ніч на столі вареники та ритуальне коливо (яке інколи іменували ще "страшною четвертою кутею"), що загалом мало полегшити прихід весни.

Розпочинався новий відповідальний життєвий цикл, але всі вже  відчували наближення весни, адже знали:
               "Не до Різдва йде, а до Великодня".

З плином часу обряд став забуватися, колодки замінили на символічні китиці та стрічки… Але є всі підстави для відродження цього стародавнього обряду.

Свято Колодія існувало для того, щоб утворювалися нові родини і продовжувалося життя. Колодій це справжнє свято закоханих! Святкуймо ж його, щоб життя не переривалося. Закохані, будьте рішучими, не бійтеся брати шлюб і утворювати родини, продовжувати рід!

Відродимо ж традиції наших предків!

                                                 Зі святом Масляної ! Веселого Колодія!