Як народилась слов'янська абетка

В вас мудрість вічна і любов жива...

А хтось же вас народжував, слова,

Хтось ті суцвіття звуків винаходив,

Що стали потім мовами народів.

Станіслав Тельнюк

Виникнення письма — надзвичайно важлива подія в історії кожного народу. Писемність — одне з найсуттєвіших знарядь культури, яке розширює функціонування мови у часі й просторі. І часто-густо поява письма є проблемою національної та наднаціональної ваги. Так було й у слов'ян. Протягом багатьох років учених цікавили й цікавлять питання: коли і як народилася слов'янська писемність, слов'янська абетка і чи мали доти наші пращури інші писемні знаки.

Тривалий час побутувала думка, що наша писемність з’явилася лише після хрещення Русі, коли з Візантії та Болгарії прийшли на Русь богослужебні книги. Проте у багатьох місцях, де колись селилися наші пращури, особливо в Північному Причорномор’ї, археологи не раз знаходили на кам’яних плитах, надгробках, амфорах таємничі, незрозумілі знаки. Але питання про існування писемності в ті давні часи залишається відкритим і нині.

Перший історик давньої слов’янської писемності болгарський книжник, учений Чорногорець Храбр, який жив у Х столітті при дворі болгарського царя Симеона, у книзі «Сказання про письмена» розповідає про два етапи розвитку слов’янського письма.

Перший — коли слов’яни ще були язичниками, отож читали за допомогою рисок та зарубок.

Другий етап — після прийняття християнства, коли вони почали писати римськими й грецькими письменами. 

«І було так, доки великі просвітителі й першовчителі Кирило і Мефодій не створили алфавіт для Божого й людського Закону». Мова, котру вони запровадили, стала мовою східнослов’янських народів, а відтак і українського.

Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.

Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки — глаголиця і кирилиця.

Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов'янську Євангелія та Псалтиря. Кирило та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов'янську літературну мову і книжкову справу. У середньовічній Європі слов'янська мова стала третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже.

...Коли новий Президент Української держави складає присягу на вірність народові України, поряд із Конституцією перед ним лежить розкішно оздоблена рукописна книга — Пересопницьке Євангеліє, перший з відомих дотепер перекладів євангельського тексту літературно-писемною мовою, який виконали Кирило і Мефодій.

Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур. Саме тому 24 травня щорічно у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія.  Це свято так і називається – День слов’янської писемності та культури.