Hey London! Історія лондонського метро

10 січня 1863 р 155 років тому у Лондоні відкрилася перша у світі лінія метро

Лондонське метро має дуже багату історію, адже англійці першими побудували підземний транспорт, хоча проект у той час здавався просто фантастичним.

  Залізнична лінія метрополітену призначалася для пересування потягів з паровою тягою. Проте потяги працювали на вугіллі і кіптява завдавала багато клопоту, роблячи пасажирів чорними. Подеякували, що проїхатися у метро , ніби побувати у пеклі.
 І все ж новий вид транспорту користувався великою популярністю.

    У день офіційного відкриття метрополітен у Лондоні перевіз понад 40 000 людей, а середні показники у рік відкриття склали 26 000 пасажирів на день, і це понад 150 років тому!

 Вже тоді населення міста становило близько 2 мільйонів осіб, а з громадського транспорту були тлише омнібуси. Якусь частину пасажирів ще возили приватні візники, але цього було замало.

    Залізниця вже була досить популярною в країні, але потягии були занадто громіздкими для міста. Не було можливості просто збільшити кількість наземного транспорту, адже це створило би пробки, ось так і прийшли до такого радикального рішення, як створити альтернативні підземні транспортні засоби великої місткості.

   Лондонське метро вже аж ніяк не найбільше в світі, але зате його сміливо можна вважати справжнім брендом. У 1985 році London Underground офіційно став ТОВ, тобто фактично, самостійною організацією.

Історичні світлини занурять у ті часи, коли все починалося

- 1861 - Будівництво першої гілки метро, район Сіті.

- 1862, 24 травня - Директори та інженери Metropolitan Railway разом із самим канцлером Вільямом Гладстоном оглядають першу гілку метрополітену. ЇЇ протяжність лише 7 станцій - від вокзалу Paddington до станції Farrington.

- 1863 - Сторінки популярного у ті роки місцевого журналу Illustrated London News красувалися зображеннями станцій.

 Малюнки з того ж журналу, що зображують радісних жителів Лондона..

  Про підземку стало відомо не тільки в Англії, але і за її межами. Ця галузь приносила не тільки прибуток, але і славу, а для англійців це багато означає. Розвиток підземного транспорту отримав найвищий пріоритет.

 До цієї справи приєднаввся Чарльз Тайсон Йеркс, американський фінансист. Його стратегія розвитку підземки полягала в об'єднанні всіх ліній метро Лондона між собою.

- 1900 - Локомотив на електричній тязі. Ця техніка прижилася дуже швидко, адже у такого локомотива немає вихлопу, а в умовах тунелів це особливо актуально.

 За 5 років електровозами були замінені всі паровози. Такий вигляд мали вагони в 1905 році.

А так виглядала карта метро Лондона вже в 1908 році - безліч гілок і станцій. І це був тільки початок.

 - 1911 - Перший ескалатор запустили на станції Ерл Корт.

 - 1922 - Перший логотип на карті станцій. Можна сказати, тоді London`s Underground і став брендом.

  У 1939 році керівництво створило новий відділ для ведення статистики і планування нових ліній. В основному там працювали жінки, і в день відділ перебирав 4 мільйони квитків. Грунтуючись на даних по завантаженості ліній, приймалося рішення по додаванню нових.

 У роки Другої світової війни Лондонська підземка використовувалася як бомбосховище. 

Люди спали не тільки на станціях, а й у вентиляційних і в службових тунелях.

Місця було мало, так що доводилося натягувати гамаки навіть між рейками.

У повоєнні роки  все почало змінюватися

 -1968 - Інтер'єр вагону для нової гілки Victoria був продемонстрований на виставці Design Centre. Дизайн був досить ергономічним, і особливих змін й досі не зазнав.

1978 - Перший рейс першої жінки-машиніста, Енн Додс.

1986 - Принцеса Діана з принцом Чарльзом в кабіні потягу метро на недавно побудованої гілці.

У 2007 році Лондонське метро ставить ще один рекорд – за рік обсяг перевезень налічував 1 000 000 000 пасажирів!

   А ось такий  паровоз після ретельної реставрації більш ніж через 100 років повернувся на рейки. Правда, тепер він обслуговує екскурсії. Хоча ... У його часи турист, який потрапив у Лондон, теж не міг пройти повз метро рівно дихаючи )))

  Сьогодні  метро Лондона є найстарішим і одним з найбільших у світі, налічує 11 ліній і 270 станцій, при цьому загальна довжина шляхів становить 402 км. Під землею з них проходить 45%. Весь метрополітен розділений на тарифні зони, всього їх шість. Залежно від кількості пересічних зон, варіюється і вартість квитка. Лондонське метро сьогодні перевозить понад мільярд пасажирів на рік. Підземка з'єднується з різними службами залізниць і розвозить пасажирів  довколишніми районами. До системи Лондонського метро відноситься і безпілотне «Легке метро». У його першому вагоні немає машиніста, замість нього автомат. Легке метро доставляє пасажирів через Темзу і сусідні райони.

А тепер трохи ціквих фактів про лондонську підземку:

•   Лондонський метрополітен посідає третє місце в Європі по завантаженості, після Московського й Паризького.

• Лондонці називають свій метрополітен The Tube (труба).

• Фішка метрополітену Лондона - mind the gap, або, кажучи по-нашому, дивіться під ноги. Одні і ті ж станції використовують різні потяги, а єдиного стандарту  висоти платформ немає, тим більше, через криві станції з'являються досить  великі проміжки між потягом і платформою.

• Mind the gap - знаменита фраза, яка постійно звучить із гучномовців та багато де написана у Лондонському метро. Ще вона перекладається як "Пам'ятайте про розрив" і покликана нагадувати тим, хто знаходиться в метро, що між вагоном і платформою є розрив, який може доставити незручності. 

За минулі роки фраза стала не тільки попередженням про небезпеку, але і символом транспортної системи Лондона. Вона активно використовується в сувенірній продукції, у написах на одежі, взутті, а група Scooter назвала відомою фразою свій альбом.

• На станції Банк (Банк) більше всього ескалаторів - 15. Усього в системі 426 ескалатори, і разом вони за тиждень проходять відстань, що дорівнює двом кругосвітнім подорожам.

• Цікавий факт, що найдовша безпересадочна поїздка має протяжність 54,9 кілометрів від «Уест Раісліп» до «Еппінг». Триває це подорож 1 годину 28 хв.
• 14 станцій лондонського метрополітену знаходяться так близько одна від одної, що подорож між ними в середньому займає менше хвилини. Рекорд належить відрізку від «Лейстер Сквер» до «Ковент Гарден» - всього 260 метрів, які поїзд проходить за 20 секунд. Це популярний туристичний атракціон, що привертає безліч пасажирів.

• Під час Другої світової війни частину ліній закрили, розмістивши в них цехи, пункти управління та склади, а на «Піккаділлі» - сховище експонатів Британського музею. Ділянка лінії «Центральна» довжиною 3 кілометри була перетворена на авіаційний завод, відомості про існування якого розсекретили лише в 1980-х роках.
• Бейкер-стріт - станція з найбільшою кількістю платформ - їх десять.

Найперші вагони електричок називали «палатою для душевнохворих», так як вони не мали вікон і були оббиті повстю (як в психіатричній лікарні). Сидіння в вагонах не змінилися, а ось вікна з'явилися.

 Ходить багато чуток про те, що в тунелях метро бачили привидів. Найвідоміший з них - це привид людини що кричить, дух капелющниці Енн Нейлор, убитої в 1758 році. За легендою він мешкає на станції Фаррінгдон, де пасажири не раз чули моторошні крики, які супроводжують відхід останнього нічного потяга. На Ковент Гарден помічений привид актора Вільяма Терріса, який загинув недалеко від станції у 1897році.

Станція Liverpool Street побудована на давньому цвинтарі. Під час розкопок в 2015 році археологи там знайшли 3000 скелетів. А станція метро «Елдгейт» побудована на місці великого поховання часів Великої лондонської епідемії чуми 1665 року, де поховані тіла майже 1 000 померлих від хвороби.

Біологами був відкритий вид комарів, який більше ніде не зустрічається, крім підземки Лондона. Вченим залишається тільки здогадуватися, як вони там опинилися. Одна з версій: хтось привіз їх з екзотичної країни випадково у багажі, і мікроклімат метро їм припав до смаку.

Джуліан Ллойд Веббер - британський віолончеліст, брат відомого композитора Ендрю Ллойда Уеббера, став представником вуличних музикантів, хто першим почав грати в метро.

У грі «Монополія» можна знайти три станції лондонського метро: Ліверпуль-стріт, Кінгс-Крос і Мерілебон..

•   У 2001-му році на деяких станціях вирішили розбризкувати аромат під назвою «Мадлен» (для облагородження і додання квіткового запаху). Але через два тижні це нововведення було скасовано - через численні скарги про погане самопочуття пасажирів. Виявилося, що пасажири терпіти не можуть цього аромату.

У лондонському метро щороку зводять рахунки з життям близько 50 осіб, причому частіше це відбувається близько 11 години ранку. У метрополітені є власна служба психологічної допомоги, яка працює з машиністами потягів, під колесами яких гинули самогубці.

• За час існування лондонського метрополітену в ньому були офіційно зареєстровані три випадки народження дітей: у 1924 і 2008 роках - дівчатка, а в 2009 - хлопчик. Невідомо, скільки малюків з'явилися на світ під землею під час обох світових воєн - облік їх ніхто не вів. Стверджують, що одним з таких дітей був нинішній британський актор і телеведучий Джеррі Спрінгер.

• Альбус Дамблдор, один з героїв книги про Гаррі Поттера, має шрам над лівим коліном, що за формою нагадує карту лондонського метрополітену.

   Покинуту станцію Aldwych часто знімають у кіно: її можна побачити в таких фільмах, як "Супермен 4: боротьба за світ", "Спокута" або "V означає Вендетта".

   Першим у світі правлячим монархом, яка здійснила поїздку в лондонському метро, стала британська королева Єлизавета II. Вона була почесним пасажиром потягу, пущеного зновувідкритою лінією «Вікторія» в березні 1969 року.

       Лондонці дуже пишаються своїм найстарішим метрополітеном. Але це той випадок, коли перевага одночасно є й основною проблемою. Лондонське метро знаходиться у стані перманентного ремонту. На ремонтні роботи можуть закривати окремі станції, а у вихідні дні навіть лінії. Нам це видалося абсолютною ультра-дикістю. НА ВСІ ВИХІДНІ. ЗАКРИТИ. МЕТРО. НА РЕМОНТ.

 Добре, що англійці, як справжні джентльмени, заздалегідь попереджають про незручності на офіційному сайті підземки. Тут-таки можна дізнатися про затримки у русі на кожній лінії, прокласти маршрут або оплатити проїзд. Всі останні новини метро можна дізнатися у Твіттері — https://twitter.com//TfL.

Подорожуйте, та діліться своїми враженнями від побаченого!

Навколо ще багато цікавого!