Ґудзики чудові, різнокольорові

 16 листопада - Всесвітній День ґудзиків  - це свято, про яке неодмінно здогадуються, а може навіть знають професійні кравці та їх поважні клієнти.

 Висить, нудьгує ґудзик - спокійно так живеться. 

 Його не помічають, поки не відірветься

   А й справді, ґудзик – популярний і одночасно непомітний предмет, яким більшість з нас користується, практично, кожен день.Та мало хто знає, що ґудзики мають дуже давню історію і використовувалися за призначенням ще в Стародавній Греції і Стародавньому Китаї.

     Історія  ґудзиків налічує  багато років, але утилітарне значення вони набули тільки в XY столітті. Досить дивно, але факт: спочатку ґудзики стали популярні у чоловіків, а жінки ще довгий час продовжували користуватися шпильками і підв’язками.

  За часів Відродження чоловічий одяг був не менш яскравим, ніж жіночий, ґудзики робили з дорогих металів, прикрашали дорогоцінними каменями. А на чоловіче плаття пришивалось так багато ґудзиків, більше кількох тисяч, що воно ставало дуже важким, а ґудзики надавали йому додаткового блиску. Ім’я французького короля Франциска I нерозривно пов’язане з історією ґудзиків – саме він замовив ювелірові 13600 крихітних золотих ґудзичків для обробки свого оксамитового костюма.

Всього сто років тому в Англії існував такий кумедний звичай: дівчатка з малолітства починали збирати найкрасивіші ґудзики на струну або товсту нитку. Коли вони дорослішали, а кількість ґудзиків дорівнювало 999, наступав той день, вони повинні були зустріти свого судженого.

У XYIII столітті з’явилася досить дивна мода на меморіальні ґудзики, які робили з волосся покійних дорогих людей. Іноді їх додатково прикрашали маленькими золотими черепами зі схрещеними кісточками.

Вікторіанська епоха подарувала цікаві ароматичні ґудзики – їх виготовляли з тканини, просоченої ароматичними ессенціальними маслами.

На чоловічому одязі ґудзики розташовані праворуч, а на жіночій ліворуч. Вважається, що в часи впровадження ґудзиків чоловіки одягалися самі, а жінок одягали служниці – тому для них пришивали ґудзики в дзеркальному відображенні.

За ґудзиками визначалося положення людини. Ґудзики  із золота та срібла робили для дворян, із недорогоцінних матеріалів – для солдатів і слуг, зі  скла і дерева  - для простих людей.

«Ґудзик» російською - «пуговица»  - має той же корінь, що і слово «лякати». І вчені вважають, що це збіг не випадковий, він служив народові захистом від темних сил, був оберегом, що відлякує зло. Для «більшої сили» у  ґудзики підкладали ще й шматочки металу або круглий камінчик, який при русі видавав звук, схожий на дзвіночок.

 

Знайти ґудзик й досі  вважається доброю прикметою.Та якщо ви забобонні і боїтеся йти дорогою, яку тільки що перед вами перетнула чорна кішка, то можна знайти більш простий вихід. Щоб захистити себе від неприємностей, досить взятися за гудзик, який, в цьому випадку, буде виступати, як оберіг.

Народна мудрість говорить, що чоловікові, у якого не вистачає ґудзиків на одязі треба йти до шлюбу, якщо він неодружений, і розлучитися, якщо він одружений. Так що, милі жінки, не відкладайте надовго обіцянку пришити відірваний гудзик на сорочці.

До речі, згідно з повір’ям, якщо жінка пришиє чоловікові гудзик, то вона може «пришити» його і до себе. Правда, якщо гудзик пришитий неякісно і швидко відірветься, то і кохання буде таким же коротким.

Та навідміну від сучасних, особливість давніх ґудзиків – форма кульки з вушком. Ґудзики виготовляли не лише зі срібла, а й з дорогоцінних каменів і перлів. Ґудзики вважали великою цінністю і передавали у спадок.

•   Указ Петра I, який приписував пришивати олив’яні ґудзики до обшлагів рукавів солдатських мундирів із зовнішньої сторони був сповнений таємного сенсу: ґудзики не дозволяли солдатам за звичкою після їжі витирати рукавом рот і ніс. Так він відучив солдатів від поганої звички, що «псувала мундирне сукно».

•     Мода на скляні ґудзики з’явилася при Катерині II. Була створена спеціальна фабрика з їх виготовлення, в організації роботи якої брав активну участь геніальний Ломоносов. 

• За радянських часів, згідно зі встановленим державним стандартом, ґудзик мав витримувати  до 5кг. Сучасні гудзики в порівнянні з ними ненадійні – їх межа навантаження приблизно 500 гр.

           Маємо більше цікавих фактів  про ґудзики.

•  Джеймс Харпер, обраний мером Нью-Йорка в 1844 році, ввів нову форму для поліцейських. Відмінною її особливістю були блискучі мідні ґудзики. Мідь по-англійськи звучить як «cooper». Може, завдяки мідним ґудзикам поліцейських незабаром стали називати «копами». Схоже, що це прізвисько ґудзики закріпили за ними назавжди.

• У Нью-Йорку в Манхеттені в модному кварталі на Fashion Avenue є забавний пам’ятник ґудзику з голкою, а в штаті Массачусетс знаходиться єдиний острів у світі, який назвали на честь ґудзика, – Button.

• У деяких знаменитих людей колекціонування ґудзиків перетворювалися на хобі всього життя. Король Луї XY зібрав колекцію ґудзиків-годинників, Шарль де Голль – унікальний набір ґудзиків, які нашивались на французьку армійський формений одяг, Жаклін Кеннеді могла похвалитися чудовою колекцією французьких емалевих ґудзиків .

 

 Завдяки старанню майстерних умільців, в світовій практиці такий виріб, як ґудзик давно став предметом колекціонування, а деякі унікальні екземпляри - навіть музейними експонатами. Досить великі зібрання ґудзиків  найрізноманітніших зразків є в музеях Швеції, США, Польщі та Чехії. Одна з найбільших приватних колекцій, вважають, належить американцеві Стивенсу, що мешкає у містечку Бішопвіль (штат Південна Кароліна). Свою колекцію він почав збирати ще в 1983-му році. За іншими даними, найзначнішу колекцію ґудзиків в світі (близько 100.000 одиниць) зібрали в іншому американському місті - Нью-Джерсі. У Швеції, наприклад, основу колекції застібок в Стокгольмському музеї склав переданий одним з місцевих церковних пасторів в дар набір з понад 40 тисяч одиниць ґудзиків.

За сторіччя яких тільки ґудзиків не було! Багато з них стали витворами мистецтва і зараз зберігаються в музеях.

                  А у сучасних галантерейних крамницях у продажі - приголомшливий вибір     найрізноманітнійших гудзиків!