16 листопада - Всесвітній День ґудзиків - це свято, про яке неодмінно здогадуються, а
може навіть знають професійні кравці та їх поважні клієнти.
Висить, нудьгує ґудзик - спокійно так живеться.
Його не помічають, поки не відірветься
А й справді, ґудзик – популярний і одночасно непомітний
предмет, яким більшість з нас користується, практично, кожен день.Та мало хто знає, що ґудзики мають дуже давню історію і використовувалися
за призначенням ще в Стародавній Греції і Стародавньому Китаї.
Історія ґудзиків налічує багато років, але утилітарне значення вони
набули тільки в XY столітті. Досить дивно, але
факт: спочатку ґудзики стали
популярні у чоловіків, а жінки ще довгий час продовжували користуватися
шпильками і підв’язками.
За часів Відродження чоловічий одяг був не менш яскравим,
ніж жіночий, ґудзики робили
з дорогих металів, прикрашали дорогоцінними каменями. А на чоловіче плаття
пришивалось так багато ґудзиків,
більше кількох тисяч, що воно ставало дуже важким, а ґудзики надавали йому додаткового блиску. Ім’я
французького короля Франциска I нерозривно пов’язане з історією ґудзиків – саме він
замовив ювелірові 13600 крихітних золотих ґудзичків для обробки свого
оксамитового костюма.
Всього сто років тому в Англії існував такий кумедний
звичай: дівчатка з малолітства починали збирати найкрасивіші ґудзики на струну
або товсту нитку. Коли
вони дорослішали, а кількість ґудзиків дорівнювало 999, наступав той день, вони
повинні були зустріти свого судженого.
У XYIII столітті з’явилася досить дивна мода на меморіальні ґудзики,
які робили з волосся покійних дорогих людей. Іноді їх додатково прикрашали
маленькими золотими черепами зі схрещеними кісточками.
Вікторіанська епоха подарувала цікаві ароматичні ґудзики –
їх виготовляли з тканини, просоченої ароматичними ессенціальними маслами.
На чоловічому одязі ґудзики розташовані праворуч, а на
жіночій ліворуч. Вважається, що в часи впровадження ґудзиків чоловіки одягалися самі, а жінок
одягали служниці – тому для них пришивали ґудзики в дзеркальному відображенні.
За ґудзиками
визначалося положення людини. Ґудзики із золота та срібла робили для дворян, із
недорогоцінних матеріалів – для солдатів і слуг, зі скла і дерева - для
простих людей.
«Ґудзик»
російською - «пуговица»
- має той же корінь, що
і слово «лякати». І вчені вважають,
що це збіг не випадковий,
він служив народові захистом від темних сил, був оберегом, що відлякує зло. Для
«більшої сили» у ґудзики підкладали
ще й шматочки
металу або круглий камінчик, який при русі видавав звук, схожий на дзвіночок.
Народна мудрість говорить, що чоловікові, у якого не
вистачає ґудзиків на одязі треба йти до шлюбу, якщо він неодружений, і
розлучитися, якщо він одружений. Так що, милі жінки, не відкладайте надовго
обіцянку пришити відірваний гудзик на сорочці.
До речі, згідно з повір’ям, якщо жінка пришиє чоловікові
гудзик, то вона може «пришити» його і до себе. Правда, якщо гудзик пришитий
неякісно і швидко відірветься, то і кохання буде таким же коротким.
Та навідміну від
сучасних, особливість давніх
ґудзиків – форма кульки з вушком. Ґудзики виготовляли не лише зі
срібла, а й з дорогоцінних каменів і перлів. Ґудзики вважали великою цінністю і
передавали у спадок.
- Указ Петра I, який приписував пришивати олив’яні ґудзики до обшлагів рукавів солдатських мундирів із зовнішньої сторони був сповнений таємного сенсу: ґудзики не дозволяли солдатам за звичкою після їжі витирати рукавом рот і ніс. Так він відучив солдатів від поганої звички, що «псувала мундирне сукно».
- Мода на скляні ґудзики з’явилася при Катерині II. Була створена спеціальна фабрика з їх виготовлення, в організації роботи якої брав активну участь геніальний Ломоносов.
- За радянських часів, згідно зі встановленим державним стандартом, ґудзик мав витримувати до 5кг. Сучасні гудзики в порівнянні з ними ненадійні – їх межа навантаження приблизно 500 гр.
Маємо більше
цікавих фактів про
ґудзики.
- Джеймс Харпер, обраний мером Нью-Йорка в 1844 році, ввів нову форму для поліцейських. Відмінною її особливістю були блискучі мідні ґудзики. Мідь по-англійськи звучить як «cooper». Може, завдяки мідним ґудзикам поліцейських незабаром стали називати «копами». Схоже, що це прізвисько ґудзики закріпили за ними назавжди.
- У Нью-Йорку в Манхеттені в модному кварталі на Fashion Avenue є забавний пам’ятник ґудзику з голкою, а в штаті Массачусетс знаходиться єдиний острів у світі, який назвали на честь ґудзика, – Button.
- У деяких знаменитих людей колекціонування ґудзиків перетворювалися на хобі всього життя. Король Луї XY зібрав колекцію ґудзиків-годинників, Шарль де Голль – унікальний набір ґудзиків, які нашивались на французьку армійський формений одяг, Жаклін Кеннеді могла похвалитися чудовою колекцією французьких емалевих ґудзиків .
За сторіччя яких тільки ґудзиків не було! Багато з них стали витворами мистецтва і зараз зберігаються в музеях.
А у сучасних
галантерейних крамницях
у продажі - приголомшливий
вибір найрізноманітнійших гудзиків!
Немає коментарів:
Дописати коментар