Інколи, за буденністю, перестаєш помічати чарівність навколишнього світу. І дякувати богу, що є люди, які спроможні нагадати про це.
Зарисовка
Была сегодня я в саду,
Где дятел простучал весну.
Его подснежник поддержал
И белой шляпкой помахал
Капель тихонько продолжала:
К весне аккорды подбирала.
А гимн всему играло солнце,
Сияя бликами в оконце,
Где кошка,жмурясь от тепла,
Тихонько песню завела.
Автор: Ирина Склярова
Немає коментарів:
Дописати коментар