Сьогодні
українські фахівці є активними учасниками багатьох програм і проектів ЮНЕСКО у
таких сферах, як розвиток інформаційного суспільства, збереження світової
інформаційно-цифрової спадщини, збереження матеріальної та нематеріальної
культурної спадщини в умовах глобалізації.
Членство
України в ЮНЕСКО стратегічно орієнтоване на сприяння розширенню міжнародного
співробітництва наукових, освітніх і культурних інституцій шляхом забезпечення
їх участі у програмній діяльності Організації.
Україна
є членом ЮНЕСКО - Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки i
культури - з 12 травня 1954 року.
ОрганізаціяОб’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) створювалася у 1946
р. після завершення Другої cвітової війни, коли духовне відродження повоєнного
світу було як ніколи актуальним. 16 листопада 1946 р. був підписаний Статут
ЮНЕСКО і сформована підготовча комісія. Статут був підписаний представниками 37
держав з 44 присутніх на зустрічі та 4 листопада 1946 р. набув чинності. Перша
сесія ЮНЕСКО пройшла в Парижі з 19 листопада по 10 грудня 1946 р.
Організація
Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, є міжнародною організацією, спеціалізованою
установою Організації Об’єднаних Націй, у співпраці членів-держав у галузі
освіти, науки, культури, сприяє ліквідації неписьменності, підготовці
національних кадрів, розвитку національної культури, охорони пам’яток культури
тощо.
У
рамках співробітництва з ООН Україна приєдналася 12 травня 1954 р. до ЮНЕСКО,
відкривши у 1962 р. своє постійне представництво при організації в Парижі.
Постановою Ради Міністрів УРСР від 1956 р. було створено Комісію УРСР у справах
ЮНЕСКО, до складу якої увійшло близько 50 керівних представників міністерств та
відомств, наукових і громадських установ.
За
період членства в ЮНЕСКО Україна виступала ініціатором започаткування багатьох
міжнародних програм і проектів.
Наприклад,
українська ініціатива щодо використання засобів масової інформації з метою
зміцнення миру, недопущення пропаганди війни, насильства i ненависті між
народами дала поштовх до розробки i прийняття у 1978 році Декларації про раси i
расові забобони.
Зокрема,
під час 26-ї сесії Генеральної асамблеї ЮНЕСКО вона ініціювала масову
міжнародну кампанію з викорінення неписьменності. Така програма набула
міжнародного визнання та стала основою для 20-річної програмної діяльності
ЮНЕСКО в цій галузі.
На
27-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (1993 р.) Україна виступила з
ініціативою розробки „Програми культури миру". Ця ініціатива лягла в
основу переорієнтації діяльності ЮНЕСКО в напрямку зміцнення її етичної місії
та ролі у формуванні психології культури миру, клімату довіри і толерантності.
Сьогодні - це один із стратегічних напрямів програмної діяльності Організації.
У
1997 році, під час 29-ї сесії Генконференцiї ЮНЕСКО, Україна iнiцiювала
звернення до ООН з метою проголошення Міжнародного року захисту та збереження
культурної спадщини. На 56-й сесії Генеральної асамблеї ООН ця iнiцiатива
знайшла своє відображення - 2002 рік було проголошено ООН Міжнародним роком
світової культурної спадщини.
Як
міжнародна організація системи ООН ЮНЕСКО ставить перед собою завдання «сприяти
зміцненню миру й безпеки шляхом розширення співробітництва народів у галузі
освіти, науки й культури в інтересах забезпечення загальної поваги до
справедливості, законності і прав людини, а також основних свобод, проголошених
у Статуті ООН для всіх народів без розрізнення раси, статі, мови чи релігії».
Інтернет
ресурси:
https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=761
http://www.territoryterror.org.ua/uk/resources/calendar/details/?newsid=404
https://mfa.gov.ua/mizhnarodni-vidnosini/yunesko/uchast-ukrayini-u-diyalnosti-yunesko
Немає коментарів:
Дописати коментар