День національного парку «Плітвіцькі озера».

Відповідно до письмових джерел, назва «Плітвіцькі озера» з'явилась в кінці XVIII століття, а статус Національного парку вони отримали тільки 8 квітня 1949 року, коли Парламент прийняв закон про захист Плітвіцьких озер і проголошення їх Національним хорватським надбанням. З тих пір щорічно 8 квітня відзначається День Національного парку Плітвіцькі озера. Згідно з історичними даними перші відомості про відомий Плітвіцькі озера з'явилися в 1777 році. Плітвіцькі озера - одне з небагатьох місць на нашій планеті, де щороку з'являються нові водоспади. Це пов'язано з вапняковим походженням місцевих гір. Опалі в воду листя та гілля із зростаючих поблизу дерев швидко покриваються кальцефілами (так звані «крейдяні рослини»), які, відмираючи, кам'яніють і утворюють тверді відкладення, що перекривають річки. Вода, поступово розмиваючи подібні «дамби», утворює нові водоспади. Хорватський національний парк Плітвіцькі озера розташований серед неприступних лісів Дінарського нагір'я, які на старих картах позначалися як "Диявольський ліс". Це чудо природи є уособленням оазису природи та налічують у своєму складі 16 озер з прозорою водою. Всі озера з'єднані водоспадами, кількість яких близько 140, унікальний ліс та 20 печер. 

Флора і фауна

Парк розташований в долині Динарського нагір'я на висоті від 400 до 1200 метрів над рівнем моря, найвища точка — 1280-метрова гора Мала Капела. У парку росте понад 1200 видів рослин, 75 з яких — ендеміки. У північно-західній частині парку, в містечку під назвою Чоркова увала, знаходиться унікальний змішаний буково-хвойний ліс, де ростуть дивовижні дерева, які збереглись з найдавніших часів — деякі екземпляри досягають висоти 50 метрів і 1,5 метра в діаметрі. На території парку живуть вовки, кабани, дикі кішки, косулі, видри, понад 120 видів птахів (багато з яких рідкісні), 21 вид кажанів та інші тварини. Особливе місце в царстві фауни посідає бурий ведмідь — місцеве повір'я стверджує, що Плітвіца існуватиме, поки в її лісах не перевелись ці тварини, які, на жаль, все рідше зустрічаються в європейських лісах.

Озера і водопади

Тисячі років — за однією з версій Плітвіцькі озера виникли в кінці останнього льодовикового періоду. Це чудо природи є каскадом з 16 карстових озер, розташованих драбинкою і пов'язаних між собою численними водоспадами. Вони сформовані у дві групи — Верхні і Нижні, сумарною протяжністю понад 8 км в довжину. Їх живлять п'ять річок: Корана, Црна, Бієль, Плітвіца і Рієчіца які вимивали травертин з гірських вапнякових пластів, в результаті чого утворились природні греблі, які сформували систему з кількох десятків розташованих каскадом озер і 140 гуркітливих пінних водоспадів. Саме верхнє з них, озеро Прощальне знаходиться на висоті 636 метрів над рівнем моря, а висота останнього, нижнього озера Новаковіча-брод нижче на цілих 133 метри. Найбільше з озер — Козяк — займає площу 82 гектари, а його глибина досягає 45 метрів. Знадобиться декілька годин, щоб обійти його по берегу, тому туристів перевозить через нього пором. 

Якщо кількість озер відома, то точне число водоспадів порахувати не так-то просто. По-перше, їх просто сила-силенна, а по-друге, їх число постійно міняється — щороку в Плітвіцах народжуються нові водоспади. Це відбувається завдяки крейдяним рослинам, що ростуть тут, — кальцефілам, які витягають з води окисе кальцію і, відмираючи, утворюють тверді відкладення. Гілки й листя, що впали у воду, створюють вапнякові греблі та перекривають річку. З часом вода прориває неміцні крейдяні греблі — так і виникають водоспади. Одним відомим з них по праву вважається водоспад Саставці, що скидає воду з висоти 72 метри.

Печери

Також на території Національного парку розміщені більш як 20 печер і гротів, у тому числі під водоспадами, велика частина яких зосереджена в східній частині Плітвіц. Одна з найцікавіших — прикрашена сталактитами печера Голубняча завдовжки 165 метрів. Усю цю красу оточують унікальні букові та хвойні ліси, що збереглися з прадавніх часів, де мешкають ведмеді, вовки, кабани, дикі кішки, косулі, а також більше ніж 120 видів птахів. До речі сказати, коли утворився цей природний феномен фахівці розходяться в думках досі.

Важливо пам’ятати, що Плітвіцькі озера в Хорватії – це передусім заповідник. Заборони поширюються практично на все, що можна було б очікувати від туриста: тут не можна купатись, рибалити, розводити багаття, смітити і гуляти по дикому лісі, годувати в озерах їх мешканців. Тут можна тільки ходити, дивитися і дихати. Повірте, вам цього буде достатньо.

Інтернет ресурси:

https://eco-live.com.ua/content/photoalbum/plitvitski-ozera-skarb-girskoi-dolini

https://cutt.ly/fcDjbFY

http://www.atlastour.ua/ua/beautiful-places/croatia-plitvicka-jezera/