Ми, українці, миролюбний народ. І ґазди добрі – власною працею створюємо добробут, а щоб веселіше справа йшла – жартуємо та пісні співаємо. Потім відпочиваємо та милуємось результатами своєї роботи – полями зораними, містами сучасними, будиночками охайними.
І так буває, що сусід заздрісний кине злим оком через кордон, побачить нашу неймовірну країну, почує пісні веселі, та й вирішить, що ми – легка здобич, тільки вміємо, що співати.
І невтямки йому, що ми, українці, понад усе любимо свою країну і всі встанемо на її захист. Так, з добровольців, з’явилось Військо Запорізьке. Українські козаки – славетні лицарі, мужні воїни. Окрім зброї, сили і вміння гарно битися, козаки мали ще декілька переваг – кмітливість та хитрість, надихаючі пісні та гострі жарти.
Гідними нащадками легендарних козаків стали наші воїни Збройних Сил України – теж в більшості своїй добровольці, що встали на захист країни від російських окупантів у війні, черговий етап якої розпочався у 2014 році.
Саме тому картина-розмальовка з відомою козацькою трійцею народила асоціацію з героями кінороману Володимира Тихого та Валерія Пузіка «Наші Котики».
«Наші Котики» - це трагікомічна розповідь про
перший рік, точніше, про перші місяці війни, коли фронт тримали добровольці.
Три таких, ще зовсім зелених добровольця, в минулому інженер, актор та
продавець квітів, приїжджають на фронт і починають служити на одному досить
тихому і зовсім не престижному блокпості. Жоден
з них не має бойового досвіду, нічого не знає про наміри командування, та й на
місцевості майже не орієнтується. Якщо б не
гумор та глузування над ворогом, той й невідомо, чи встояли б… Але згодом і на цьому блокпості відбуваються деякі
події, та три вояки з позивними Професор, Літо і Грін стають причиною грандіозного фіаско масштабної операції супротивника та особистими ворогами проросійських терористів. Воїни-добровольці, як і тисячі їхніх побратимів, і
гадки не мають, що відіграють вирішальну роль у захисті Батьківщини поки
ставатиме на ноги боєздатна регулярна армія.
Вони не народились героями чи богами війни, але стали
захисниками та захисницями — нашими котиками. Так їх називали між собою
волонтери та всі, хто допомагав і допомагає нашій армії.
