Жюль Верн: мечты, воплощенные в реальность

 Он всегда мечтал о путешествиях и его с детства тянуло повидать мир. Когда ему было 11 лет, он нанялся моряком-юнгой и хотел сбежать в Индию, но его остановили.

Позже он учился на юридическом факультете, однако очень сильно увлекся творчеством, и так постепенно круг его деятельности сместился в пользу писательства. По статистике ЮНЕСКО, его книги занимают второе место по количеству переводов после сочинений «бабушки детектива» Агаты Кристи. Этот французский писатель и географ, классик приключенческой литературы, один из основоположников жанра научной

фантастики – Жюль Верн, которому в этом месяце исполняется 190 лет со дня рождения.

В биографии известного писателя-фантаста Жюля Верна есть немало эпизодов, достойных внимания. Например, Жюль Верна часто называют «кабинетным» писателем, обвиняя в том, что он описывал приключения своих героев сидя за столом. Это не совсем так: Жюль Верн за свою жизнь много путешествовал и успел совершить четыре крупных путешествия. Он побывал в Скандинавии, Великобритании, Германии, Нидерландах, Дании, США, странах Средиземного моря, в Алжире, Италии и на Мальте. Писатель даже хотел посетить Санкт-Петербург, однако разыгравшийся шторм помешал ему это сделать. Некоторые из своих путешествий он брал за основу для своих книг.

Многоликая Масленица

Наконец наступила долгожданная неделя, когда есть блины и много-много других лакомств не только можно, но и обязательно нужно. Масленица — веселый праздник проводов красноносой зимы и встречи юной, румяной весны.

Масленицу отмечают народы всего мира, и у каждых есть свои причудливые обычаи и традиции. Одни устраивают грандиозный карнавал, другие требуют пирожные, но и те, и другие отмечают этот праздник весело, шумно и очень вкусно.

При этом в каждой стране свои традиции встречи весны. Какие именно — сейчас узнаем.

 

В Западной Европе празднование Масленицы — это общенародный карнавал, во время которого прекращаются все споры и ссоры, а все вокруг погружается в безудержное веселье, смех и радость.

Франция

Во Франции и других франкоязычных странах и регионах (например, в Канаде), а также в американском Новом Орлеане Жирный вторник называется Марди Гра (Mardi Gras). Этот праздник тоже сопровождается поеданием блинов (которые французы называют крепами и готовят из каштановой муки) и карнавалом, но имеет отличную от всех историю.

По легенде в одном небольшом городке жила прекрасная девушка Роз, расположение которой мечтал завоевать каждый мужчина. Но ее сердце принадлежало возлюбленному Габриелю. Вечером Жирного вторника в том городке устроили шумное гуляние, и местные парни увлекли Роз в танце. Габриель оказался не у дел. И тут из толпы к красавице приблизилась странная фигура. Чужак подхватил девушку и начал кружить… цокая копытами. Когда из его ноздрей вырвалось пламя, все поняли: это сам Дьявол! Роз уже была в беспамятстве, а Сатана ждал окончание дня: с последним ударом часов он мог забрать в свое темное царство душу этой прелестницы. Никто из ухажеров не рискнул вырвать девушку из адских объятий, и только Габриель смог это сделать. С тех пор Марди Гра так и отмечают: праздник должен обязательно закончиться до полуночи.

В Германии и Швейцарии тоже устраивают традиционное театральное шествие. Оно начинается еще затемно. Люди переодеваются в различные костюмы и гуляют по неосвещенным улицам с песнями и танцами. Традиционные масленичные блюда — мучной суп и пироги со шкварками и луком. А самый известный карнавал проходит в швейцарском городе Базел.

Подорожуємо Європою

У нашій бібліотеці віртуальні подорожі країнами Європи  - улюблене захоплення…

Пункт Європейської інформації пропонує подорож до перлини Адріатики – Хорватії, а саме у місто Дубровник – першу аристократичну республіку середньовіччя та найпопулярніший курорт Хорватії.

«Той, хто шукає рай на землі повинен приїхати в Дубровник!»  Г.Б.Шоу

     Це невелике містечко, розташоване на півдні Хорватії, зірка перших сторінок багатьох відомих міжнародних журналів, і з гордістю носить звання одного з найкрасивіших міст епохи Відродження. Колись це було місто-держава, відома далеко за її межами Республіка Дубровник, поряд з Венецією, найсильніший центр на Адріатиці.

Ця перлина хорватського узбережжя Адріатики була включена ЮНЕСКО в список об'єктів Всесвітньої спадщини в 1979 році, про що свідчить велика кількість охоронюваних історичних будівель. Історичне місто Дубровник оточено міськими стінами довжиною 2 км, з численними фортами і вежами, які захищали місто від атак різних ворогів упродовж усієї історії. Всередині було побудовано багато вражаючих об'єктів (палаци, церкви, монастирі, пам'ятники), за якими він сьогодні широко відомий.

Завдяки своїй багатій історії це місто приховує чимало цікавих фактів про себе. 

Познайомимо Вас з найцікавішими.

До Енея на гостину

 Іван Котляревський увійшов в історію української літератури як засновник нової української літератури. 220 років тому побачила світ поема Івана Петровича Котляревського «Енеїда». З нагоди цієї річниці ми вирішили дізнатись історію її створення, яка буде цікавою і для тих хто читав поему, і для тих хто лише збирається ознайомитися з її змістом.

Використавши сюжет поеми римського поета Вергілія, Котляревський наповнив її національним змістом і створив цілком оригінальну поему, у якій відобразив життя і побут українського народу. Твір написаний живою розмовною мовою, легким, грайливим і жартівливим віршем. Головне достоїнство «Енеїди» – яскравий національний колорит, різнобічне зображення життя усіх верств суспільства XVIII ст., передусім козацтва, його боротьби за державність після зруйнування Запорозької Січі у 1775 році.

Над «Енеїдою» Іван Котляревський працював близько 30 років (з перервами). Перше видання з’явилося в 1798 році завдяки ініціативі конотопського поміщика Максима Пурпури, який тоді служив у Петербурзі в медичній колегії і належав до гурту прихильників української мови та літератури. До його рук потрапив список перших трьох частин поеми І. Котляревського, і Пурпура своїм коштом видає її з характерною присвятою: «Любителям малоросійського слова». Автор був незадоволений вчинком видавця, адже друк здійснено без його згоди.