Чай - напій, що отримується заварюванням, варінням або настоюванням підготовленого листа чайного куща. Люди в різних частинах планети використовували відвари з рослин, що містили збуджувальні речовини: кавове дерево, какао, парагвайський падуб, паулінія купана, кока та ін.
До
появи чаю в Україні та Європі пили різні напої — навари, узвари з місцевих
рослин. Чай частково витіснив багатовікову практику виготовлення різних
освіжаючих, тонізуючих, зігріваючих
напоїв. Популярними рослинами для заварювання в Україні були листя іван-чаю, гадючника, яблуні, материнки, чорниці, чебрецю, ожини,
малина, пелюстки шипшини, квіти таволги звіробоєлистої, звіробою, липи, горобини, корені споришу живородного, вишні,
шипшини, яблуні, смородини. «День чаю» відзначається щорічно 15 грудня у всіх країнах, що утримують статус провідних світових виробників чаю,
святкується Міжнародний день чаю.
Історія свята
Вважається, що чай, як напій, був відкритий другим
імператором Китаю Шеном Нунгом, покровителем
землеробства та медицини, одним з Трьох Великих, що
створили всі ремесла і мистецтва. За
переказами, Шень-нун подорожував
у пошуках цілющих трав із казаном на тринозі, в якому кип'ятив воду для цілющих
відварів. У 2737
році до н. е., коли імператор опустив листочки чайного дерева в чашку з гарячою
водою. Відвар здався смачним і викликав бадьорість: з тих пір Шень-нун не пив інших напоїв. Інший міф,
пізнішого походження, приписує винахід чаю знаменитому буддистському проповіднику,
засновнику чань-буддизму Бодхидхармі. За переказами, в 519 р.
н. е. Бодхідхарма віддавався медитації, але заснув. Прокинувшись, у гніві
він вирвав собі вії (або відрізав повіки) — і кинув на землю: наступного
дня в цьому місці виросли пагони чайного дерева. Бодхідхарма спробував відвар з листя і
виявив, що він проганяє сон.

