пʼятниця, 26 лютого 2021 р.

Міжнародний фестиваль фіалок в Тулузі

Як не дивно, але в лютому, коли зимостійкі рослини нашої смуги сплять під снігом, на півдні Франції вже щосили цвітуть фіалки. Вони-то і стають головними героїнями фестивалю який проходить 2 березня в най мальовничому містечку Тулуза. Ця красива квітка стала символом міста Тулузи з 1960 року, і, завдяки славі Тулузької фіалки, почалося її широке промислове застосування у виробництві парфумів, лікеру і солодощів. Саме представники цих галузей і стали ініціаторами створення Фестивалю фіалок у 2003 році, який з того часу став надзвичайно популярний.

Мало хто знає, що знайома всім квітка братки — насправді є ні чим іншим, як фіалкою трикольоровою. Мешкає ця красуня в Європі з давніх часів, але приручена була тільки в середні століття. Тут, в місті Тулуза ще на початку 19 століття, лісова фіалка, завдяки старанням місцевих селекціонерів, отримала друге життя. Є
навіть легенда, що з лісу квітку приніс у своїй сумці один із солдатів французької армії в подарунок коханій. Користуючись своєю з красою та витонченості, фіалка швидко полюбилася фермерам і квітникарям, які об'єднувалися в спільноти, обмінювалися сортами, схрещували отримані види.
У 1993 році була створена асоціація "Терре dе Violettes"  для пошуку нових ринків реалізації продукції виробників, що виготовляють фіалкові парфуми, лікери та ласощі-фіалки.
А у 2003 році від організації виходила ініціатива по створенню щорічного Фестивалю фіалок в Тулузі. На фестивалі проходить виставка-ярмарок і гості можуть подивитися на чудові різновиди цієї квітки, вишукані квіткові ікебани з них, букети з квіток з райдужними відтінками, зробити фото. Можна придбати вподобаний сорт додому і навіть розпитати про особливості догляду у продавців або купити літературу по розведенню, догляду та застосування цієї рослини, вироби з квітів, вишуканий фіалковий лікер. Також на святі можна взяти участь в численних майстер-класах, тематичних конференціях та обмін досвідом. На фестивалі фіалок у Франції свої флористичні шедеври представляють не тільки місцеві жителі, але і квітникарі з різних куточків планети. Вчені, виробники й постачальники діляться один з одним досвідом на спеціальних конференціях. Не обходиться і без змагального аспекту: традиційно в рамках фестивалю проводиться конкурс фіалок. Флористи, фармацевти, винороби, кулінари та парфумери з Франції, Італії, Швейцарії, Китаю, Японії, Угорщини, а також Австралії та США щороку представляють свої флористичні шедеври, діляться думками  та  своїм досвідом в розведенні фіалок.
Своєрідний делікатес, зацукровані фіалки, можна придбати в сувенірних крамницях. Тут солодкість заведено розчиняти в келиху з шампанським, для створення незвичайного фіолетового відтінку напою. Ласощі в вигляді фіалок і також страви з додаванням цієї квітки пропонуються гостям в кафе і ресторанах Тулузи. Пов'язані з квітами, в місті проходяться різні конкурси та атракціони. Для відвідувачів фестивалю надають цікаві екскурсії в міські теплиці, в яких зібрана чудова колекція фіалок, близько 80 сортів з різних країн світу. На завершення фестивалю традиційно проводиться конкурс на найоригінальніший вид фіалки, на якому обрана комісія оцінює страви, приготовані з додаванням цієї квітки. Тулузу необхідно відвідати під час фестивалю, і обов'язково побачити, як посеред зими милий французьке містечко розквітає найяскравішими фарбами.

Інтернет ресурси:

https://travelyourway.com.ua/meropriyatiya/festival-fialok-v-tuluze/

https://blisstour.com.ua/toulouse-violet-festival/

http://www.calendarium.com.ua/ua/vsesvitnii_den_dityachogo_telebachennya_i_radiomovlennya

https://www.calend.ru/holidays/0/0/1302/

четвер, 25 лютого 2021 р.

День тістечок в Ісландії

Практично у всіх країнах є традиції, пов`язані зі святкуванням днів перед Великим постом. Були такі традиції і в Ісландії. Перед постом було прийнято влаштовувати бенкети з рясною їжею. Однак в 19-м столітті не зміну святковим об`їдання прийшла нова традиція - споживати тістечка особливого виду. Ці тістечка наповнюють збитими вершками і поливають солодкої глазур`ю. Так з`явилося нове свято - День тістечок в Ісландії. Відзначають його щороку по всій країні за два дні до Попільної середи, в понеділок.

День тістечок в Ісландії багато в чому схожий з святами масниці в інших європейських країнах. Наприклад, в ньому також є традиція хлестания гілками, яка сходить ще до стародавніх язичницьких обрядів пробудження сил природи. Але, якщо в інших країнах б`ють друзів, знайомих або домашніх тварин і дерева, то в Ісландії, діти, жартуючи, б`ють батьків. Це свято дуже подобається маленьким ісландцям, адже це єдиний день в році, коли можна бити батьків маленькими гілочками викрикувати «Bollur, bollur!». Bollur ця назва тістечка, скільки разів викрікнешь його, стільки тістечок і отримаєш.

Інтернет ресурси:

https://arbicukr.ru/izha-i-kulinarija/17975-11-02-2014-den-tistechok-v-islandii.html

https://calendate.com.ua/holiday/200

четвер, 18 лютого 2021 р.

День Героїв Небесної Сотні

День Героїв Небесної Сотні відзначається щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні». Цього дня ми вшановуємо пам’ять тих громадян, завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави під час подій Революції Гідності, тих, хто ціною власного життя захищав ідеали демократії, відстоював права та свободи людини, європейське майбутнє України. Гідність, свобода, відвага, єдність, честь – стали одними з головних об'єднавчих цінностей Революції Гідності.


День Героїв Небесної Сотні: що означає

Небесна Сотня – прийнята в Україні збірна назва загиблих понад 100 протестувальників під час подій Революції Гідності у грудні 2013 – лютому 2014 року. Саме в ці дні протистояння між мітингувальниками і тодішнім режимом досягло піку. А 20 лютого 2014 року загинуло найбільше активістів Майдану. Наступного дня, 21 лютого 2014 року, загиблих мітингувальників Майдану було офіційно визнано жертвами. Того дня на Майдані Незалежності у Києві відбулося прощання із загиблими активістами, яких у жалобних промовах назвали "Небесною Сотнею". Їхні імена та назву "імені Героїв Небесної Сотні" надали вулицям у Києві та на батьківщині загиблих. На пам’ять про них засновано Орден Героїв Небесної Сотні. Також створено "Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції гідності".

Як вшановують пам’ять Героїв Небесної Сотні

Традиційно 20 лютого в багатьох містах України проводяться меморіальні заходи, присвячені пам'яті загиблих учасників Революції Гідності. До Дня Героїв Небесної Сотні Національний музей Революції Гідності у Києві підготував низку мистецьких та просвітницьких заходів. А у пам’ятні дні лютого запропоновано пов’язувати стрічки, які збереглись із Євромайдану з європейською символікою чи просто синьо-жовті стрічки на знак солідарності із волевиявом громадян.

Інтернет русурси:

https://www.radiosvoboda.org/a/news-nebesna-sotnia-vshanuvannia/30444671.html

https://www.unian.ua/society/koli-den-gerojiv-nebesnoji-sotni-2021-novini-ukrajini-11317721.html

пʼятниця, 12 лютого 2021 р.

День закоханих

Достовірних даних про те, де саме зародилася традиція святкування — немає, одні вважають батьківщиною знаменного дня — Англію, інші — Францію. За переказами, День Святого Валентина вшановує великомученика Валентина — священика, який всупереч наказу імператора Клавдія ІІ, що забороняв молодим чоловікам мати сім'ю, таємно вінчав закоханих. Правитель вважав, що самотній чоловік, не обтяжений сімейним побутом, має шанси стати кращим воїном, оскільки його думки зайняті тільки майбутніми битвами. Незабаром дії священика були розсекречені, сам Валентин постав перед судом, піддався жорстоким тортурам і згодом був страчений. В ніч перед стратою він написав своїй коханій лист — признання в любові у віршованій формі. Згодом такі листи стали називати «валентинками». Дата смерті великомученика і припадає на 14 лютого. Минуло багато часу, в XIV столітті священика Валентина канонізували — за благі діяння віднесли до числа святих. Відтоді День Святого Валентина активно святкується в Європі і в нашій країні.

Історія виникнення валентинки
Згідно з легендами, давній звичай посилати коханим листівки в День святого Валентина також виник в Середні віки. Найпершою валентинкою в світі вважається записка, відправлена герцогом Орлеанським Карлом​​ в 1415 році. Перебуваючи в англійському полоні після битви під Азенкуром, він нібито надсилав із лондонської в'язниці віршовані любовні послання своїй дружині. Одна з тодішніх "валентинок" нині зберігається в Британському Музеї. 
Через кілька років після першої валентинки король Генріх V найняв письменника на ім'я Джон Лідгейт, щоб той склав "валентинку" для Катерини Валуа. З плином часу звичай надсилати коханим 14 лютого невеликі сувеніри та записки-валентинки існував лише на теренах Англії і Франції. Згодом про нього дізнались завдяки емігрантам у Новому Світі (сучасні Північна і Південна Америка).
Спочатку перші "валентинки" створювалися власними руками: талановиті митці писали романтичні вірші на аркушах паперу, згодом в Британії почали друкувати збірники віршів – закохані вибирали найкращі і переписували їх у "валентинки". Десь з цього часу і почалося масове виробництво "валентинок" в промислових масштабах. Першою, хто продав листівок за рік на суму 5000 доларів, стала американка Естер Гауленд. Сьогодні ж, за кількістю продажів, "валентинки" посідають перше місце, поступаючись тільки різдвяним листівкам.
Але, незважаючи на таємничість походження свята, мільйони людей не пропускають можливість відсвяткувати романтичне святом разом зі своїми коханими та рідними людьми. Адже День святого Валентина – це не лише свято квітів, листівок та подарунків. Це символічний день для вияву трішки більшої уваги та любові тим людям, які перебувають поруч з вами.

Цікаві традиції святкування в різних країнах День закоханих:

А ось в Британії незаміжні дівчата 14 лютого встають до сходу сонця, стають біля вікна і дивляться на чоловіків. Згідно з повір'ям, перший чоловік, якого вони побачать, і є їх суженим. Дивно, але це повір'я жваве досі - правда, багато хто його дотримується жартома, щоб підняти собі настрій, і тільки.

Популярними подарунками на Валентинів день в Англії вважаються солодощі у вигляді сердечок, м'які іграшки, особливо улюблені в Британії плюшеві ведмедики Teddy, і незмінні листівки-валентинки. Втім, у той час як більшість закоханих англійців в цей день обмінюються подарунками, в графстві Нортфолк Джек Валентин приносить подарунки дітям.

У країні Франції уряд був змушений заборонити одну з традицій святкування цього дня. Самотні чоловіки і жінки збиралися в стоячих один навпроти одного будинках і перегукувались в пошуках пари. Чоловіки, які не були задоволені парою, що їм дісталася, могли піти на пошуки іншої. А жінки, які не змогли знайти собі пару, збиралися разом і спалювали фотографії чоловіків.

У Німеччині свиня є символом удачі і пристрасті, тому вона часта гостя на листівках-валентинках. Часто свинок супроводжують інші символи удачі, наприклад, чотирилисник.
Німці купують один одному гігантські пряники у формі серця. Зазвичай до них прив'язана стрічка, щоб чоловік міг повісити солодкість на плечі своєї коханої. У німців прийнято називати улюблених "Schatz", що означає "скарб".
В Уельсі 25 січня відзначають День святої Двінвен, валлійської покровительки всіх закоханих. В цей день чоловіки дарують жінкам зроблені вручну дерев'яні ложки.
В Австрії в цей день багато подружніх пар, та й просто закохані, з різних куточків Австрії відправляються в маленьке, але дуже привітне містечко Крумбах, що затишно розташувалося в Баварії неподалік від Мюнхена. Багато закоханих пар хочуть потрапити туди, і це зовсім не випадковість, адже саме в цьому містечку є церква, закладена в честь його святого.  
Серед австрійських чоловіків виникла традиція в цей день дарувати своїм жінкам шикарні букети квітів. По цій традиції чоловікові слід вкрай обережно і вдумливо вибирати квіти для своєї другої половинки, щоб придбати саме ті квіти, аромат яких вона любить найбільше.
Чоловіки і діти в Австрії в цей день подарунків не отримують, вся увага направлена ​​тільки на жінок. Австрійці зробили День всіх Закоханих чимось на зразок другого Міжнародного жіночого дня, коли чоловіки обдаровують своїх улюблених шоколадними цукерками, квітами і прикрасами.
У Китаї на 7 день 7-го місяця китайського місячного календаря китайці відзначають Цісіцзе (Qixi Festival) або Ніч сімок. Традиція свята бере свій початок з романтичної легенди про пастуха Нюлане (Niulang) і ткалі Чжин (Zhinü). Їх любов не отримала благословення, і закохані були заслані на протилежні берега Срібної річки (символ Чумацького Шляху). Один раз на рік зграя сорок утворює міст через річку, що дозволяє закоханим побути один день разом.
Зазвичай це свято потрапляє на липень-серпень.
В Італії, звідки, згідно з легендою, бере свій початок День святого Валентина, цей день називали Днем Весни і Любові. Всі урочистості проводились на свіжому повітрі - закохані гуляли цілий день, не перестаючи зізнаватися в любові. У Турині, наприклад, наречений і наречена оголошували всім про свої заручини саме в День Всіх Закоханих - ця старовинна традиція збереглася і до цього дня. За кілька днів до свята італійські магазини прикрашаються величезною кількістю всіляких цукерок. Власне, і дарувати закоханим прийнято солодкі цукерки - вважається, чим більше цукерок подарують, тим міцніше буде їх любов.
Можливо, саме тому у закоханих існує поняття цукеркового періоду встосунках - коли любов б'є через край. У цей день закохані пари зазвичай влаштовують романтичні вечері в ресторанах або піцеріях. Крім цукерок прийнято дарувати троянди, парфуми, шоколад і діаманти.
Ще одним дуже популярним подарунком у Італії є Baci Perugina - маленькі горішки фундука, вкриті шоколадом. У кожній цукерці знаходиться записка з висловлюванням на любовну тему. У Бразилії День закоханих (Dia dos Namorados) відзначається 12 червня, а на наступний день шанують святого Антонія, який є покровителем шлюбів. Тому в лютому самотні жінки виконують певні ритуали в надії до літа знайти хорошого чоловіка. День святого Валентина в Саудівській Аравії заборонено, тому що будь-які прояви любові знаходяться під забороною і караються законом. У країні навіть існує чорний ринок червоних троянд. У Фінляндії та Естонії 14 лютого - День друзів. Тому, в цей день прийнято святкувати дружбу, а не романтичне кохання.

Пам'ятайте, День святого Валентина – це не тільки свято квітів, листівок і подарунків. Це свято означає набагато більше – тому проявіть трохи уваги і любові до тих людей, які знаходяться поруч з вами.

Інтернет ресурси:

https://vv-hotel.com/ua/129/Зима/День_Валентина
https://dikmi.ru/valentins_day/kak_voznikla_valentinka.html
https://tsikaviy-svit.com/як-святкують-день-святого-валентина-в-різних-країнах-світу

пʼятниця, 5 лютого 2021 р.

День безпечного Інтернету

Сучасне життя неможливе без інтернету. Ми використовуємо доступ до мережі для пошуку, публікації та обробки інформації, спілкуємось у соціальних мережах, шукаємо рецепти для приготування улюбленного самаколика та ін. Переваги використання інтернету очевидні. Але ми повинні пам’ятати, що інтернет містить багато і небезпек, нехтування якими може призвести не просто до втрати спокою, але й істотних грошових коштів. Кожен, хто працює з мережею, повинен знати потенційні джерела небезпеки та вміти захищати себе, своїх близьких і друзів.  День безпечного Інтернету відзначається у всьому світі 11 лютого. Ця міжнародна календарна подія виникла за сприянням організації Insafe починаючи з 2004 року. Метою дня безпеки в Інтернеті є поширення знань про безпечне, відповідальне і позитивне використання цифрових технологій для дітей та молоді. У всьому світі, День безпеки в Інтернеті відзначається в більш ніж 100 країнах і координується об’єднаної мережею Insafe/INHOPE, за підтримки Європейської комісії, а також 31-им національним центром забезпечення безпеки в Інтернеті по всій Європі.

Кожен користувач знає, що безпека в інтернеті ніхто не може гарантувати, комп’ютер постійно перебуває під загрозою. Безпека в інтернеті – найсуттєвіша проблема сучасності, з масовим напливом користувачів інтернет перетворився в джерело не тільки корисної і цінної інформації, але й підвищену небезпеку. Не варто сподіватися тільки на антивіруси, необхідно і самому дотримуватися правила, які допоможуть убезпечити не тільки себе, але і своїх друзів.

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ


Інформаційна безпека в мережі інтернет стає темою уроків у школах. Вірус легко підхопити зі спамом, навіть на перевірених сайтах, тому досвідчені юзери рекомендують встановити надійний файрволл і антивірусне програмне забезпечення, з автоматичним оновленням. Існує кілька правил:

  • Видаляти невідомі листи і файли від невідомих адресатів;
  • не читаючи, кидати в спам пропозиції легкого заробітку;
  • нікому не показувати свої паролі;
  • не користуватися підозрілими посиланнями;
  • працювати з платіжними системами через додатки;
  • відстежувати інтернет-трафік, якщо він раптом сильно зріс, можлива вірусна атака.

БЕЗПЕКА В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

Недбалість до питання «безпека в інтернеті» може створити чимало проблем. Одним з основних джерел небезпеки є соціальні мережі, тому рекомендується дотримуватися заходів безпеки в мережі інтернет і ніколи не повідомляти:

  • Дату дня народження свою або членів сім’ї;
  • місце проживання або дані про від’їзд. Багато людей, їдучи на відпочинок, повідомляють про це у соціальних мережах друзям і знайомим. Безпечніше зателефонувати, оскільки ця інформація може послужити наводкою для злодіїв;
  • особисту інформацію про себе або плітки про співробітників, зі згадуванням імен чи прізвищ;
  • докладні дані про дітей, із згадкою імені і дати народження. 

БЕЗПЕКА ПЛАТЕЖІВ В ІНТЕРНЕТІ

В наш час більшість фінансових операцій проводиться через інтернет, кабінети онлайн зручні, але теж вимагають враховувати заходи безпеки в мережі інтернет:

  • ніколи не повідомляти дані карти;
  • завести другу карту для виплат, якщо роботодавці виявляться шахраями, то втрати будуть мінімальними;
  • ігнорувати запити банків щодо перевірки пароля, вони їх не розсилають;
  • Людям, які ведуть торгівлю через інтернет, варто звернути увагу на такі аспекти: розраховуватися за покупки краще дебетовою карткою, а не кредитної, встановити на основній картці ліміт доступних грошей або поповнювати рахунок перед покупками;
  • користуватися перевіреними сервісами;
  • відмовлятися від автоплатежей, вони можуть «посадити» на обтяжливі виплати.

БЕЗПЕЧНІСТЬ ПОКУПОК В ІНТЕРНЕТІ

Покупки в інтернет-магазинах дуже зручні, але підвищується ризик втратити гроші на махінаціях аферистів. Фахівці розробили для покупок такі заходи безпеки в інтернеті:

  • придбавати товари у великих маркетах;
  • перевіряти, чи відповідає інформація на сайті онлайн-магазину дійсності, має бути вказана адреса та телефон для контактів;
  • уточнювати, як давно на ринку інтернет-послуг працює торгова точка через дату реєстрації домену. Якщо магазин відкрився нещодавно, краще не ризикувати, сайти-одноденки часто використовують шахраї;
  • використовувати захищене з’єднання;
  • заздалегідь ознайомитися з відгуками про інтернет-магазині товар або на форумах.

БЕЗПЕКА СПІЛКУВАННЯ В ІНТЕРНЕТІ

Багато користувачів знаходять друзів у соцмережах, але треба пам’ятати, що при спілкуванні не варто ігнорувати правила безпеки в інтернеті. Чим більше коло, тим вище ризик отримати неприємності від малознайомих людей. Правила дуже прості:

  • не викладати скани документів і дані банківських карт, інакше ризикуєте стати позичальником великої суми або втратити свої кровні;
  • не вказувати адресу і місце роботи;
  • не погоджуватися на зустрічі в реалі, якщо новий знайомий пропонує сумнівне або малолюдне місце;
  • повідомляти своєму віртуальному другу своє прізвище, домашню адресу, номер свого мобільного або домашнього телефону, номер та місцезнаходження своєї школи та інші дані;
  • розміщувати фотокартки, на яких ти оголений або у нижній білизні чи піжамі, а також відправляти комусь свої фото електронною або звичайною поштою;
  • казати, що ти вдома знаходишся один;
  • казати, що ти сам знаходишся перед комп’ютером. Скажи краще, що час від часу до тебе у кімнату навідуються твої батьки;
  • обговорювати теми, які тобі неприємні або яких ти соромишся;
  • показувати віртуальному другу перед Веб-камерою своє тіло або якісь його частини, робити те, що тобі не подобається;
  • розповідати багато про своїх друзів, знайомих та родину, особливо, видавати їхні таємниці;
  • відправляти поштою або передавати через когось свої особисті речі співрозмовнику по Інтернету.

БЕЗПЕКА ДІТЕЙ В ІНТЕРНЕТІ

Сучасні діти сьогодні – найбільша зона ризику, оскільки беззастережно довіряють онлайн-друзям, під ніком яких можуть ховатися недобрі дорослі. Безпека дітей в мережі інтернет – турбота батьків. Можна встановити програму, яка блокує відвідування небезпечних сайтів. 

  • не писати свої справжні дані, адресу і номер школи, оскільки ними можуть скористатися аферисти;
  • не встановлювати невідомі програми;
  • не беззастережно довіряти всьому, що пишуть в мережі;
  • повідомляти батькам, якщо з’явилися підозрілі знайомі, наполегливо пропонують зустрітися в реалі.

БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ – «ГРУПИ СМЕРТІ»

Величезний ажіотаж викликала діяльність «груп смерті», підштовхують молодь до самогубства. Безпека в мережі стала ілюзорною, для не бажають розлучатися з життям в хід йшли погрози. Якщо дитина став замкнутим і заляканим, не виключено, що причиною цього є така секта. Короткий інструктаж для дорослих, як побудувати складну розмову:

  • Пояснити, що для тих, хто штовхає на смерть, це спосіб заробити, чим більше таких випадків, тим більше реклами сайту.
  • Аргументувати, що організатори таких сект – неадекватні люди, і не можна вмирати, щоб доставити задоволення психопатам.
  • Підшукати написані медиками матеріали про те, як болючі будь-які способи самогубства.
  • Запевнити, що погрози тим, хто не хоче підкорятися – надумані, в реальності заподіяти шкоду організатори не наважаться. Якщо ж подібні дзвінки все ж мали місце, необхідно звернутися в правоохоронні органи.

МЕРЕЖЕВІ АТАКИ

Мережева атака на ваш комп'ютер - це спроба знайти вразливі місця в його операційній системі й програмах, які можуть бути використані зловмисником для різних цілей, наприклад:

  • виведення вашого комп’ютера з ладу;
  • відключення його від інтернету (у випадку, якщо комп’ютер є сервером, що надає якийсь корисний інтернет-сервіс клієнтам, це може спричинити за собою репутаційні й фінансові втрати, якщо він не зможе надавати ці послуги);
  • запуск на вашому комп'ютері шкідливої програми;
  • крадіжка ваших даних;
  • блокування ваших даних з метою здирництва;
  • додавання вашого комп'ютера під шкідливий бот-нет;
  • І це далеко не повний перелік цілей зловмисників.

Як це працює: з комп'ютера зловмисника, чи зараженого спеціальним вірусом комп'ютера ще однієї жертви через інтернет або іншу мережу, проводиться спроба підключення до комп'ютера жертви за допомогою знайденої вразливості. Метою мережевої атаки може бути й сам пошук такої вразливості.

СОЦІАЛЬНА ІНЖЕНЕРІЯ

Методу заснованому на психологічних прийомах, який існує та ефективно використовується з самого початку розвитку комп'ютерних мереж, не загрожує зникнення. Він не пов'язаний безпосередньо з комп'ютерами: перші соціальні інженери взагалі займалися зломом телефонних мереж. Як це працює: зловмисник намагається видати себе за того, кому ви довіряєте (банк, ваш друг, мама, брат або сестра, шкільний учитель), і виконати необхідні дії, які ви ніколи б не виконали на прохання чужої людини (перерахували гроші на картку, відкрили дивне вкладення в листі, тощо). Список прийомів, придуманих хакерами в розрахунку на довіру користувачів, величезний. Вам можуть зателефонувати або надіслати листа від імені адміністрації сервісу з проханням вислати їм нібито загублений пароль або лист, що містить нешкідливий, на перший погляд файл. А насправді, в ньому прихований троян, на що й розраховують зловмисники: вашу цікавість і відкриття, а отже й запуск програми.

КІБЕРБУЛІНГ

Кібербулінг – психологічне насильство в мережі, переслідування з боку однолітків, що проявляється у вигляді знущань, насмішок, залякувань, інших дій, які негативно впливають на психічний стан підлітка. Вільне володіння необхідними технологіями дозволяє «агресорам» створювати іменні сайти образливого змісту, поширювати чутки, викладати фото-або відеоматеріали, що принижують гідність дитини або займатися від його імені кібер тероризмом, що загрожує безпеці дітей. У дитини створюється відчуття безвиході, навіть вдома його не залишає почуття тривоги, він впадає в депресію. Інформаційна атака може призвести до суїциду. Тінейджери рідко звертаються за допомогою, сумніваючись, що будуть зрозумілими та  бояться заборони на користування інтернетом. Необхідно знати, знущання в мережі карається чинним законодавством. Варто відразу звернутися в правоохоронні органи з наданням доказів.

ШАХРАЙСТВО

Шахраї і способи їх дії йдуть в ногу з часом. Необізнаність і наївність дітей роблять їх легкою здобиччю. Один із способів обману – це «виграш». Повідомлення про приз (автомобіль, комп’ютер, телефон тощо). І для цього просто потрібно повідомити дані електронної картки (батьків) і повідомити цифри, які прийшли в смс на номер. Чи варто пояснювати, до яких наслідків призведе подібна інформація в руках шахраїв? Для того, щоб здійснити покупку в інтернет-магазині, зазвичай достатньо повідомити реквізити банківської картки і смс-код підтвердження платежу. І те, і інше підліток добровільно повідомляє «щедрим дядькам», які обіцяють приз. Все це і багато іншого виключає саме поняття – безпечний інтернет. Повністю обмежити доступ в кіберпростір неможливо, та й не потрібно. Величезна кількість розвиваючої корисної інформації, літератури, музики і просто спілкування за інтересами, зв’язок з родичами і друзями – все це можна знайти в інтернеті. Достатньо знати правила поведінки, щоб забезпечити особисту безпеку дитини шкільного віку в інтернеті.

Інтернет ресурсів:

https://cutt.ly/Mki39NX

https://newch.tv/s-ohodni-den-bezpechnoho-internetu-13738/

http://vilne.school.org.ua/bezpeka-v-interneti-18-17-56-19-05-2018/

https://osvita-omr.gov.ua/den-bezpechnoho-internetu-2020/

https://www.rl.kiev.ua/poleznaya-informatsiya/bezopasnost-v-internete/


середа, 27 січня 2021 р.

Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту

27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Пам'ятна дата, запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року. Дата обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту з лав Радянської Армії звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма. Оголосивши 27 січня. 

Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту, Генеральна Асамблея ООН закликала держави-члени розробити просвітницькі програми, щоби наступні покоління зберегли пам'ять про цю трагедію з метою запобігання в майбутньому актам геноциду і охороняти, як пам'ятки історії, місця, де відбувалися масові вбивства євреїв.

Що таке Голокост

У 1933 році до влади в Німеччині прийшов Адольф Гітлер, який затвердив у країні націонал-соціалістичний режим. Цей режим грунтувався на нацистській расовій доктрині, згідно з якою німці-"арійці" належать до вищої раси, а євреї вважалися Untermenschen - недолюдьми. У 1939 році німецька армія окупувала Польщу, розв'язавши тим самим Другу світову війну. Череда легких перемог на початку війни дала Гітлеру можливість втілити свої задуми в життя. Він почав знищення єврейського народу, в основному вихідців з Польщі, де проживала найбільш значна частина європейського єврейства. Для виконання цього плану євреї були зігнані в гетто, були організовані трудові, концентраційні табори і табори знищення, в які доставлялися євреї; нездатних трудитися вбивали відразу, решта була приречена на смерть від голоду і хвороб. Голокост – переслідування та масове винищення нацистами євреїв під час Другої світової війни. Жертв знищували лише за етнічну приналежність. Нацистська расова політика базувалася на дискримінаційних заходах, що з часом переросли у масові страти. План «остаточного вирішення єврейського питання» зазнавав змін у процесі краху нацистського «бліцкрігу» в СРСР. 
За роки війни нацисти знищили близько 6 мільйонів євреїв, з них півтора мільйона дітей, що становило приблизно третину загальної чисельності євреїв в усьому світі в той час. Планомірне знищення євреїв не можна назвати просто актом геноциду, настільки безпрецедентним воно було за масштабами, опрацьованості і реалізації. Це була спроба знищити цілий народ, де б не перебували його представники. Саме тому геноцид єврейського народу в роки війни отримав назву – Голокост.
 

Табори смерті

Як добре відомо, концтабори придумали російські більшовики, але нацисти довели цю злочинну практику до по-німецькі «взірцевої» організації. Недарма, як недавно відкрилося з архівних джерел, одним з трофеїв, вивезених у СРСР – було обладнання нацистських концтаборів – бараки, нари, кухні, душові. Всього за період існування Третього рейху було створено 27 великих і понад 1100 менших таборів. Ці цифри не були сталими: одні табори зникали, натомість з’являлись нові. Через них, в період з 1933 по 1945 рік, пройшли приблизно 2,3 мільйони чоловіків, жінок, дітей. Більшість із них – понад 1,7 мільйони загинули. Шість таборів були саме таборами смерті: Белжец, Собібор, Треблінка, Аушвіц, Хелмно, Майданек. До самого початку Другої світової нацистські табори були радше засобами керованого терору, ніж машиною добре організованого масового вбивства людей. Поступово, мірою захоплення нацистами нових територій, табори поширювалися на територію всієї Європи. Нацистський концентраційний табір був навіть на британському острівці Олдерні у водах протоки Ла-Манш. 
Першим німецьким концентраційним табором став Дахау (1933). Там утримували спочатку комуністів – політичних опонентів націонал-соціалістів. Невдовзі до них долучилися й інші «аутсайдери» – соціальні та расові. Це був зразковий концтабір. Акуратні фабричні будівлі (бараки з’являться згодом), акуратно застелені ліжка, бездоганна чистота.
Охоронці-поліцейські розмовляли з ув’язненими, інколи ділилися сигаретами. На вечерю давали свіжий хліб з ковбасою і солодкий міцний чорний чай. Один із ув’язнених писав дружині: «У мене все гаразд. Нас добре годують і добре поводяться…». А ще він сподівався, що скоро його випустять, адже все це схоже на якесь прикре непорозуміння, на абсурд, який не вкладається в голові. Але за кілька тижнів його вбили. 
Поліцейську охорону замінили есесівці, які взяли на себе охоронні функції. З весни 1933 року по весну 1945 року в Дахау загинуло 40 тисяч в’язнів, і він проіснував усі 12 років нацистського режиму. З цього табору було вкрай важко утекти, за всю історію Дахау це вдалося зробити лише одній людині – Гансу Баймлеру, мюнхенському комуністу. В Дахау він потрапив у квітні 1933 року. Баймлера спочатку хотіли стратити, але згодом вирішили, що доцільніше буде довести його до самогубства. Подібна практика на початку була вельми поширеною – після тортур в’язням «допомагали» засунути голову в петлю, порізати вени, або ще щось подібне. Табори тоді були ще юридично підзвітними, про вбивства могли пронюхати журналісти, справа – набути розголосу, тому нацистам зручніше було маскувати убивства під самогубства. Баймлеру ж вдалося втекти. Він переховувався спочатку в Берліні, потім перебрався в Чехословаччину, а звідти – до СРСР. Із Чехословаччини Баймлер надіслав у Дахау веселу вітальну листівку, в якій, зокрема, запропонував есесівцям «поцілувати його в дупу». 
Вже в середині 1933 року в Радянському Союзі були видані (німецькою мовою) спогади Баймлера про перебування в концтаборі та про всі жахіття, через які йому довелося пройти. Згодом брошуру видали в Лондоні, також вона друкувалася в Швейцарії, таємно поширювалася і в самій Німеччині. У великій політичній грі, зокрема в битві пропаганд, це було на користь СРСР, адже про власні табори Сталін волів мовчати. Нацисти ж негайно виступали зі спростуванням, називаючи свідчення мюнхенського комуніста «огидними брехливими страшилками», які мають на меті звести наклеп на Німеччину. Ганс Баймлер взяв участь в громадянській війні в Іспанії, де й загинув у грудні 1936 року. Проживи він на 2-3 років більше, скоріше за все, закінчив би життя в радянському аналогу гестапо: йому б і книгу про концтабір згадали б. Адже у серпні 1939-го комуністичний і нацистський мордори подружилися – ненадовго, але палко – встигнувши розв’язати ІІ Світову війну.

Аушвіц

Комплекс концентраційних таборів Аушвіц-Біркенау, що знаходився поряд з польським містечком Освенцім, називали «столицею Голокосту» і «фабрикою смерті». Він став своєрідним поєднанням табору праці та смерті, де тисячі людей були знищені або за допомогою непосильної рабської праці, або безпосередньо в газових камерах. Загалом під час війни загинуло приблизно 6 мільйонів євреїв. 1,1 мільйона з них – саме в Аушвіці – більше, ніж будь-де. “Якщо вбивати по 100 осіб на день, знадобиться майже 200 років”, – сумно констатував один із дослідників Голокосту. Спочатку людей вбивали у розстрільних ровах Східної Європи, в гетто, в інших таборах, наприклад таких як Треблінка. Ще навесні 1942 року Аушвіц перебував на периферії Голокосту. Шлях до масового геноциду складався з кількох етапів, які були пройдені надзвичайно швидко – майже миттєво. 

З травня 1942 року нацисти почали направляти в Аушвіц приречених залізницею - цілими потягами з усієї Європи: Угорщини, Польщі, Франції, Нідерландів, Греції, Чехії, Бельгії, Німеччини, Австрії, Хорватії, Італії, Норвегії. Цей табір функціонував найдовше. Наприкінці весни 1944 року, коли інші табори були закриті, Аушвіц лише підходив до свого смертоносного піку. На час визволення більшість його інфраструктури була цілою на відміну від Бельзена (Белжеца), Собібора і Треблінки, де сліди геноциду ретельно приховали. Нелюдські умови існування, голод, фізичне насилля з боку охоронців і самих ув’язнених, рабська праця – все це було буднями концтабору. 
І по сьогодні вражає вбивчий утилітаризм есесівських управлінців: все мало використовуватися на благо рейху. Все майно, відібране у приречених на смерть євреїв сортувалося, обліковувалося й зберігалося на складах (в Аушвіці вони називалися “Канадою”). Золотими годинниками, авторучками й портсигарами вбитих людей нагороджували німецьких солдат. Поранені есесівці з нетерпінням чекали на новорічні подарунки від начальства, і те «радувало» підлеглих награбованими з убитих цінностями. Подейкували, що дружина раппортфюрера Герхарда Паліча, чий будинок стояв за 500 метрів від головного табору Аушвіца, і яка померла від висипного тифу восени 1942 року, заразилася після того, як приміряла вкрадену зі складів завшивлену вечірню сукню. На початок лютого 1943 року Аушвіц і Майданек відправили 211 залізничних вагонів різного добра. Зокрема, в них було 132 тисячі чоловічих сорочок, 119 тисяч жіночих суконь і 15 тисяч дитячих пальт.
Одяг діставався етнічним німцям, заселеним у будинки убитих євреїв на території Польщі. Золото й інші дорогоцінні метали йшли на переплавку. До 1942 року запас золота в СС зріс настільки, що головне Адміністративно-господарське управління СС (зауважте абсолютно безлику назву, але саме це управління безпосередньо займалось знищенням європейських євреїв) вирішило помістити його в Рейхсбанк. 
У перші роки війни золото зубних коронок і протезів убитих використовувалось для виготовлення пломб есесівських охоронців і членів їхніх сімей. Використовували навіть волосся вбитих. Його збирали, сушили, пакували, а потім ним набивали меблі. Хоча великого прибутку це не приносило: 730 кілограмів волосся, яке збрили з голів ув’язнених Майданека в період з 1942 по 1944 рік принесло 365 рейхсмарок. Один золотий портсигар коштував набагато дорожче. Нацисти використовували й попіл жертв Аушвіцу – ним удобрювали місцеві поля, а взимку посипали слизькі дороги. Це було цілковите, абсолютне знищення людини – з обох, причому, боків. Євреїв – фізичне, німців – людське.

Бабин Яр

Масовою братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. Масові розстріли тут розпочалися відразу після вступу нацистів до Києва. Від 27 вересня відбувалися щоденні масові розстріли євреїв – військовополонених і цивільних громадян. Їх пік припадає на 29 – 30 вересня, тривалість – щонайменше до кінця жовтня 1941 р. За цей час загинуло 33 771 осіб. До кінця вересня 1943 р. Бабин Яр продовжував залишатися місцем регулярних розстрілів і захоронень. Серед постраждалих – комуністи-підпільники, роми, душевнохворі, заручники, моряки Дніпровської флотилії, в’язні гестапо, українські націоналісти. Весною 1942 р. починає діяти Сирецький концтабір. Бабин Яр став останнім місцем і для його численних ув’язнених. Бабин Яр – некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених.
Після зайняття Одеси румунські військові розстріляли 20 000 місцевих євреїв у відплатних акціях за вибухи. В кінці грудня 1941 р. біля Богданівки Одеської (нині – Миколаївської) області румуни знищили понад 40 000 євреїв. На українських землях, що увійшли в склад Трансністрії, румунська окупаційна влада створила протягом 1941 р. власні гетто і табори праці. У них загинули євреї з Бесарабії та Буковини. Загалом на цих землях румуни знищили близько 300 000 євреїв. Страхітлива політика терору проти євреїв в окупованій Україні знищила їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту. Жертвами Голокосту стали понад 1,5 млн осіб. Місця найбільших масових страт євреїв в Україні: Бабин Яр (Київ) – більше 100 000, Богданівка Одеської області – понад 40 000, Дрогобицький Яр (Харків) ‑ близько 20 000, Кам’янець-Подільський – 23 600, Дальник Одеської області – близько 18 000, урочище Сосонки біля Рівного – понад 17 000 жертв. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня.

 Найважливіші факти про Голокост

1) Голокостом називають переслідування та винищення євреїв у 1933-1945 роках у Німеччині, країнах, що були її союзниками, та на захоплених територіях.

2) Голокост в перекладі з давньогрецької означає “всеспалення”. Багато євреїв надають перевагу власному терміну Шоа (катастрофа). Шоа – цілеспрямоване, масове знищення єврейства на підконтрольних нацистській Німеччині територіях.

3) В широкому розумінні Голокост – це також геноцид циган, масові вбивства поляків, радянських військовополонених, душевнохворих та гомосексуалістів. Усього нацистами було страчено 11 мільйонів людей, з яких безпосередньо євреї становили приблизно половину. 

4) Жертв Голокосту пригадують щороку 27 січня. Цю дату визначила Генеральна асамблея ООН. Саме 27 січня 1945 року Червона армія звільнила комплекс німецьких концентраційних таборів Аушвіц-Біркенау поблизу міста Освенцим.
5) Табір звільнили бійці 1-го Українського фронту за підтримки 4-го Українського фронту. У боях з охороною Аушвіца, яка складала приблизно 6 тисяч людей, загинули близько 300 радянських солдатів.

6) До початку Другої світової війни у Європі жили 9 мільйонів євреїв. У 1950 році їх залишилося 3,5 мільйони. У Польщі, країнах Балтії та у Німеччині за роки Голокосту було вбито до 90% євреїв.

7) Єрусалимський центр “Яд Ва-Шем” нарахував майже 25 тисяч людей, які рятували євреїв на окупованих територіях. Найвідоміший з них завдяки кіно – Оскар Шиндлер, який врятував понад 1200 людей. Нерідко за порятунок євреїв окупаційна влада карала розстрілом.

8) Голокост завершився із капітуляцією Німеччини у травні 1945 року, а у листопаді 1947 ООН ухвалила рішення про заснування Ізраїлю. Через рік там вже жило 800 тисяч людей. За наступні 5 років населення Ізраїлю збільшилося в 5 разів.

9) Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту був встановлений Генеральною Асамблеєю ООН 1 листопада 2005 року. Ініціаторами прийняття документа виступили Ізраїль, Канада, Австралія, Росія, Україна, США, а їх співавторами - ще понад 90 держав.

10) Дата 27 січня була обрана тому, що в цей день радянські війська звільнили концентраційний табір Освенцим на території нинішньої Польщі. Там, за різними оцінками, загинуло від 1,5 до 4 мільйонів осіб. Як свідчать документи Нюрнберзького трибуналу, загинуло 2,8 мільйона осіб, 90 відсотків з яких були євреї.

11) Генеральний секретар ООН Кофі Аннан назвав цю дату нагадуванням про уроки Голокосту, що мають загальне значення - "цього безпрецедентного прояву зла, яке не можна просто залишити в минулому і віддати забуттю".

12) Вперше Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту відзначався у всьому світі в 2006 році.

13)Вперше термін був використаний майбутнім лауреатом Нобелівської премії миру письменником Елі Візелем як символ газових камер і крематоріїв таборів знищення.

14) Слово Голокост походить від давньогрецького holocaustosis, що означає "всеспалення", "знищення вогнем", "жертвоприношення". Зараз воно означає політику нацистської Німеччини, її союзників та пособників з переслідування і знищення шести мільйонів євреїв у 1933-1945 роках.
15) В Ізраїлі і деяких інших країнах використовується також термін Шоа (Shoax), що означає Катастрофа європейського єврейства.

16) Україна вперше відзначила Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту на державному рівні у 2012 році згідно з постановою Верховної Ради України від 5 липня 2011 року Про 70-річчя трагедії Бабиного Яру.

17) В Угорщині День пам'яті відзначається 16 квітня. У цей день в 1944 році євреїв країни почали масово переселяти в гетто.

18) В Ізраїлі День Катастрофи і Героїзму (Йом Ха-Шоа) відзначається за єврейським календарем 27 нісана, день початку повстання у Варшавському гетто. У григоріанському календарі ця дата може відповідати проміжку між 7 квітня і 7 травня. Дата 27 нісана була запропонована першим прем'єр-міністром Ізраїлю Давидом Бен Гуріоном.

19) У Латвії День пам'яті жертв геноциду єврейського народу відзначається 4 липня. У цей день в 1941 році були спалені всі ризькі синагоги, загинули тисячі євреїв.

20) У Румунії День пам'яті жертв Голокосту відзначається 9 жовтня (en:National Day of Commemorating the Holocaust). У цей день у 1941 році почалася депортація євреїв Буковини, Молдавії і Румунії в концтабори і гетто Трансністрії.

21) Німеччина відзначає день пам'яті жертв Голокосту 27 січня - як всесвітній. У 2011 році цей день був вперше присвячений циганським жертвам геноциду, і в ньому взяв участь федеральний президент Крістіан Вульф.

Інтернет ресурси:

https://nv.ua/ukr/world/countries/svit-vidznachaje-den-pam-jati-zhertv-golokostu-najvazhlivishi-fakti-93602.html

https://old.uinp.gov.ua/news/27-sichnya-mizhnarodnii-den-pamyati-zhertv-golokostu

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3178511-sogodni-miznarodnij-den-pamati-zertv-golokostu.html

http://mv.kr-admin.gov.ua/2012-08-20-06-13-47/183-2015-01-30-08-08-47/1928-2015-01-30-08-15-10