Міжнародний день пам'яток та визначних місць

Україна - держава з багатовіковою історією та культурою. Кожна епоха залишає нам у спадщину пам'ятки архітектури чи історії, що зберігає в собі згадку про певну визначну подію чи особистість. У кожному регіоні є свої визначні пам'ятки - перлини української землі. До наших днів збереглися середньовічні фортеці, палаци та садиби, стародавні монастирі та храми, багато інших унікальних архітектурних витворів мистецтва, що навіки прославили своїх майстрів. Саме 18 квітня у Міжнародний день пам'яток та історичних місць в Україні щорічно відзначається День пам'яток історії та культури. Завдання цього свята - ще раз нагадати суспільству про необхідність збереження культурної спадщини, створеної зусиллями багатьох народів за всю історію людства.

Міжнародний день пам'яток та історичних місць заснований в 1983 згідно з рішенням Генеральної конференції ЮНЕСКО з ініціативи Міжнародної ради з питань охорони пам’яток та визначних місць. Діяльність цієї організації присвячена збереженню і охороні культурно-історичних місць в усьому світі. ІКОМОС була заснована в 1965 році після прийняття Венеціанської хартії 1964 року. Рада оцінює об’єкти, які пропонуються країнами до Списку всесвітньої спадщини ООН. 

В Україні це свято встановлене Указом Президента України «Про День пам'ятників історії та культури» № 1062/99 від 23 серпня 1999 року. На підтримку ініціативи вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони пам'ятників історії та культури було ухвалено рішення встановити в Україні відповідне свято, відзначати яке слід щорічно 18 квітня у Міжнародний день пам'ятників і визначних пам'яток. З ініціативи відділу державної служби охорони культурної спадщини була розроблена Державна програма щодо збереження та подальшого використання середньовічних замків і дерев'яної архітектури.

З нагоди святкування Дня пам'яток історії та культури організовують Програми національного відродження, які спрямовані на залучення благодійних фондів. Саме в цей день музеї працюють безкоштовно, відкриті двері історичних споруд. Важливою складовою частиною історичної пам'яті будь-якої нації і народу є культурна спадщина. 

У липні 2000 року набув чинності Закон «Про охорону культурної спадщини», який регулює правові, організаційні, соціальні та економічні стосунки у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об’єктів культурної спадщини в громадському житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Згідно з Законом, об’єкти культурної спадщини, що перебувають на території України, охороняються державою. 

Нині в Україні нараховується 1399 міст і селищ і більше 8 тисяч сіл з цінною історико-архітектурною спадщиною. У столиці, зокрема, на державному обліку перебуває 675 пам’яток, із яких 390 – загальнодержавного, тобто національного значення. 

Видатні пам'ятки України

Києво-Печерська лавра - православний монастир, заснований у 1051 році монахами Антонієм і Феодосієм у печерах біля літньої княжої резиденції Брестово поблизу Києва.

https://monasteries.org.ua/objects/monasteries/242/?lang=uk

В одинадцятому столітті монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства в Київській Русі. У дванадцятому столітті монастир отримав статус «лаври» – головного великого монастиря. У вісімнадцятому столітті Києво-Печерська лавра стала найбільшим церковним феодалом на Україні. Їй належали три міста, сім містечок, біля двохсот сіл і хуторів, більше семидесяти тисяч кріпаків.

Києво-Печерській лаврі було підпорядковано багато дрібних монастирів і так названі пустелі (зокрема, Китаєвська, Микільська та інші під Києвом) з їхніми угіддями і кріпаками на Україні, в Росії і в Білорусії. Свого часу Києво-Печерська лавра зіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. Тут перекладалися на церковно-слов'янську мову і переписувалися твори іноземних авторів. У лаврі працювали відомі літописці Нестор (автор «Повести временных лет»), Нікон, Сільвестр. У тринадцятому столітті було складено «Києво-Печерський патерик» - важливе джерело історії Києва.

Державний історико-архітектурний заповідник у м. Святогорськ — Свято-Успенська Святогорська лавра (Донецька обл.) 

https://svlavra.church.ua/o-lavre/xramy-i-chasovni/

Серед крейдяних пагорбів, вкритих реліктовим лісом Національного природного парку «Святі Гори», на правому березі Дінця розташувався архітектурний ансамбль Успенського чоловічого монастиря, який у 2004 році набув статусу лаври. Єдність храму з природним матеріалом крейдяної скелі та навколишнiм природним ландшафтом виводять культову споруду в розряд унікальних об'єктів культурної спадщини України, аналогів якому немає. 

Державний історико-археологічний музей-заповідник «Кам'яна могила» (Запорізька обл.)

https://meteoprog.ua/ru/news/48542/

Кам'яна Могила нині — це не лише зібрання пам'яток матеріальної та духовної стародавньої культури, пов'язаної з історією України та Євразії, а й науково-дослідницький та культурно-освітній заклад. Упродовж років у цьому кам'яному «панцирі» поблизу Мелітополя (с. Терпіння) над річкою Молочною утворювалися печери і гроти, які стародавні люди вважали святилищами. Тут одночасно можна спостерігати слід різноманітних за своєю культурою і походженням народів. На цьому місці у різний час жили стародавні мисливці, скотарі, землероби, пізніше по цій землі пройшли кімерійці, скіфи, сармати, гуни, хозари, половці... У печерах і гротах Кам'яної Могили зосереджено більше трьох тисяч наскельних малюнків від кам'яного віку до епохи бронзи і пізнішого часу. У вивченні цієї пам'ятки археологія дала змогу відповісти на низку запитань про розвиток духовної культури, її фундамент та коріння багатьох народів Євразії.

Державний музей-заповідник «Олеський замок» (Львівська обл.) 

https://vsitury.com.ua/interestplace/1665

Олеський замок є, можливо, найвідомішим замком Львівщини, відродженим з цілковитої руїни. Перша письмова згадка про замок датується 1327 роком. Боротьба між Литвою, Польщею та Угорщиною за вигідний розподіл української спадщини в XIV ст. винесла Олесько на рубiж, по якому проходила демаркаційна лінія державних кордонів. Із замком пов'язано чимало романтичних та трагічних легенд. Він багаторазово страждав від руйнацій та пожеж, але вистояв. Зараз це — філія Львівської галереї мистецтв, де експонуються зразки декоративного та ужиткового середньовічного мистецтва. 

 Історико-культурний заповідник «Старе місто»: Луцький замок (Волинська обл.)

https://uk.wikipedia.org/wiki/Замок_Любарта

Луцький Верхній замок — один з найбільших і найдавніших в Україні. Побудований, в основному, останнім великим князем Галицько-Волинської Русі Дмитром-Любартом у 1340—1385 роках, він слугував резиденцією глави держави. Саме роль останньої столиці Галицько-Волинської держави, cпадкоємиці Київської Русі, робить цей замок відмінним від усіх замків України. У свій час він також вважався фортифікаційною пам'яткою старовини Литви, Польщі й Росії. Нині замок є своєрідною історико-архітектурною емблемою Луцька.

 Острозький замок (Рівненська обл.) 

http://itinery.com.ua/ru/object/view/zamok-kniaziv-ostrozkyh-starokostiantyniv

Перша літописна згадка про Острог відноситься до 1100 року. Майже три віки (із середини XIV ст.) місто було резиденцією князівського роду Острозьких, що дав Україні видатних полководців, меценатів, будівничих. Тут постала Острозька слов'яно-греко-латинська академія — перша вища школа в Україні, у східних слов'ян і православних народів Європи. В Острозі розташований найстаріший замок на Рівненщині, який є найважливішою архітектурною домінантою міста.

Пiсля смертi князя Костянтина Острозького академію передали єзуїтам, вона занепала і близько 1640 р. перестала існувати. У 1994 році цей вищий навчальний заклад було відновлено  як Острозький колегіум, а у 2000 році йому присвоєно звання національного університету із збереженням історичної назви «Острозька академія».

http://itinery.com.ua/ru/object/view/zamok-palanok

Мукачівський замок «Паланок» (Закарпатська обл.)

На західній околиці Мукачева, на вершині 68-метрового згаслого вулкану, гордо стоїть, оспівана легендами середньовічна фортеця — замок Паланок,— визначна історико-архітектурна, військово-фортифікаційна та історична пам'ятка Закарпаття ХIV — ХVIII ст. Родове гніздо трансільванських князів Ракоці на високому вулканічному конусі виглядає як велетень із казки, за спиною якого, на горизонті, з краю в край розляглися Карпати. Сама природа створила цей замок непереможним. За всю історію існування він жодного разу не був підкорений у відкритій і чесній боротьбі. 

Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній»: Антонієві печери (м.Чернігів) 

https://oldchernihiv.com/

Антонієві печери — унікальний підземний архітектурний комплекс ХІ — ХІХ ст., заснований Антонієм Печерським — одним із засновників Києво-Печерського монастиря. Він складається з наземної Іллінської церкви початку ХІІ ст. та системи галерей, окремих підземних споруд і приміщень, які у чотири яруси пронизують один з пагорбів Болдиних гір. Загальна довжина печер — 350 метрів. Найдавніший ярус розташований на глибині 12 метрів. Завдяки археологічним дослідженням було відкрито найдавніший підземний храм ХІІ ст., аналогів якому не існує ні в Україні, ні у Західній Європи.

Національний дендрологічний парк «Софіївка» (м. Умань Черкаської обл.)

https://castles.com.ua/zofiowka.html

«Софіївка» є одним iз найвидатніших творінь світового садово-паркового мистецтва кінця ХVІІІ — першої половини ХІХ ст. Парк поєднує в собі функції «Історичного саду», згідно з Флорентійською хартією, науково-дослідного інституту Національної академії наук України, центру інтродукції, мобілізації та акліматизації рослинного різноманіття Правобережного лісостепу України, навчально-виховної бази, туристичної установи, музею садово-паркового мистецтва. Заснував парк у 1796 році багатий польський магнат Станіслав Потоцький на честь своєї дружини, красуні-гречанки Софії, і подарував їй в день її янгола у травні 1802 року. Саме Софії належала ідея створення парку в романтичному стилі з використанням римської і грецької міфології. 

 Національний заповідник «Софія Київська» (м. Київ) 

https://sites.google.com/site/simcudesukraieninetp/home/sofia-kiievska

Софійський собор — всесвітньо відома пам'ятка архітектури і монументального живопису ХI століття, збудована великим київським князем Ярославом Мудрим. Присвячений Премудрості Божій, собор, за задумом творців, мав утверджувати на Русі християнство. Упродовж сторіч Софія Київська була головною святинею Русі-України — «митрополією руською». Собор, як головний храм держави, відігравав роль духовного, політичного та культурного центру. Під склепінням Cв. Софії відбувалися урочисті «посадження» на великокняжий престол, церковні собори, прийоми послів, затвердження політичних угод.

 Національний заповідник «Херсонес Таврійський» (м. Севастополь)

https://obyektiv.press/node/105253

Місто Херсонес було засноване древньогрецькими колоністами більше ніж 2500 років тому на південному заході Криму. Це місто-держава мало довге життя — майже дві тисячі років, — і його історія є частиною історії Древньої Греції, Древнього Риму та Візантії. В кінці XIV століття навала кочівників поклала кінець існуванню міста, а його руїни поховала земля. Лише в 1827 році на цьому місці розпочалися розкопки, які майже відразу принесли Херсонесу ще одну назву — «Руська Троя». Нині його руїни — одна з найвизначніших пам'яток Севастополя. Комплекс пам'яток, що входить до складу заповідника «Херсонес Таврійський», має не тільки національне значення, а і міжнародне. 

Національний заповідник «Хортиця» (Запорізька обл.) 

https://v-mandry.com/xorticya/

Острів Хортиця є найбільшим островом на Дніпрі, унікальність якого в рідкісному поєднанні на одній території різноманітних природних комплексів — цілинних степів, байрачних та плавневих лісів, наскельної рослинності, рідкісних та зникаючих видів рослин, пам'яток геології. Актом украй потрібної, проте дещо запізнілої справедливості стало надання цій землі статусу пам'ятки природи місцевого значення (1958 р.), далі — республіканського (1963 р.). Природна та історична винятковість Хортиці дала підстави для оголошення її Державним історико-культурним заповідником (1965 р.). Нині увесь острів є Національним заповідником (з 1993 р.).

Будівництво історико-культурного комплексу «Запорозька Січ» було урочисто відкрите 14 жовтня 2004 року, на свято Покрови пресвятої Богородиці, в День українського козацтва. Місцем розташування «Запорозької Січі» обране мальовниче північно-східне узбережжя Хортиці, з якого відкривається чудовий краєвид на Дніпрогес, скелі та острови, що нагадують колишні грізні Дніпрові пороги.

 Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець» (м. Кам'янець-Подільський Хмельницької обл.)

https://7chudes.in.ua/nominaciyi/kamyanets/

Кам'янець-Подільський — місто, що зберегло дух середніх віків. Тут ви побачите одну з найбільших оборонних споруд України, фортецю, що займає провідне місце у світовій історії оборонного зодчества. Літопис приписує будівництво кам'яної фортеці литовським князям Корятовичам, які правили князівством у 60—90-х рр. XIV cт. Стара фортеця є візитною карткою Кам'янця-Подільського, його символом. Немов продовження кам'яних скель височiють одинадцять її башт, кожна має свою назву і свою історію.

Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» (м. Переяслав-Хмельницький Київської обл.) 

https://uk.wikivoyage.org/wiki/Переяслав

Заповідник "Переяслав" є одним з найбільших в Україні. У його склад входить 371 нерухома пам'ятка історії й архітектури українського народу, 26 тематичних музеїв, у фондах яких зберігаються 166 тисяч експонатів. Серед них колекції, що мають світове значення: 11 церковних споруд, 16 млинів, зібрання давньої кам'яної скульптури й похоронних саркофагів епохи міді й бронзи, матеріали поселень Трипільської культури, скіфського часу, Черняхівської культури, ікон ХVІІІ—ХХ ст., зібрання стародрукованих видань, колекція козацького періоду (одяг, військове спорядження і зброя), етнографічні колекції. Загальна площа заповідника — 3050 га, у тому числі 420 000 кв.м експозиційної площі. 

Одеський державний академічний театр опери та балету (Одеська обл.) 

https://photographers.ua/photo/odeskiy-operniy-teatr-1264252/

Будинок Одеського академічного театру опери та балету зведений за ескізним проектом відомих віденських архітекторів Гельмера і Фельнера у стилі бароко. Відкриття театру відбулося 1 жовтня 1887 року. Найкрасивіша частина будівлі — це зал для глядачів, витриманий у стилі французького рококо, розкішно прикрашений різними ліпними орнаментами з тонкою позолотою. Мабуть, у жодному театрі немає виготовленої з таким смаком завіси, ескіз якої створив найбільший театральний художник Головін. Площа сцени 500 кв. м. Унікальна акустика дозволяє доносити навіть шепіт зі сцени в будь-який куточок залу. У 1996 році розпочалася реконструкція театру, яка повинна завершитися у 2007 році.

Свято-Успенська Почаївська лавра (Тернопільська обл.) 

https://io.ua/21103856

Із сивої давнини й по сьогодні Почаївський монастир є однією з найшанованіших святинь, яку щорічно відвідують тисячі прочан. Почаївська лавра — найбільша православна святиня Волині й друга, після Києво-Печерської лаври, в Україні. Монастир був заснований ченцями, що з'явилися тут у 1240—1241 рр., рятуючись від татаро-монголів, які захопили і зруйнували Київ. Це величний архiтектурний ансамбль, що складається з 16 церков, резиденцiї архієпископа, дзвiницi, келiй. Усi будiвлi iдеально поєднуються з мальовничим ландшафтом, скелястим схилом гори та терасами. Святинями Почаївської Лаври є вiдбиток ступнi Божої Матерi, джерело з цiлющою водою, чудотворна iкона Матерi Божої, мощi преосвященного Йова.

Шевченківський національний заповідник (м. Канів Черкаської обл.)

http://shevchenko-museum.com.ua/default/static/view/9

Новітня історія Чернечої гори розпочалася 22 травня 1861 року, коли українська земля навіки прийняла у своє лоно тіло геніального поета і художника Тараса Шевченка. Цього дня було виконано його заповітну волю: знайти вічний спочинок «...на Вкраїні милій...» 

Нині музейна колекція заповідника нараховує понад 20 тисяч унікальних пам'яток, окрасою яких є меморіальні речі та офорти Тараса Шевченка, рідкісні видання його книг, високохудожні твори українських і зарубіжних митців. Особливий інтерес у відвідувачів меморіалу викликають виступи народних кобзарів, відомих вітчизняних і зарубіжних хорових колективів та оркестрів, літературно-мистецькі свята, художні виставки, творчі зустрічі з лауреатами Національної премії ім. Тараса Шевченка.

Інтернет ресурси:

https://wikiway.com/ukraina/kiev/kievo-pecherskaya-lavra/

http://historykunceve10.blogspot.com/2015/04/blog-post_13.html

http://www.law.nau.edu.ua/molod-i-zakon/977-030514b

https://vseosvita.ua/library/18-kvitna-miznarodnij-den-pamatok-ta-viznacnih-misc-221351.html

http://ndak.com.ua/library/item/2835-deny-pamyatok-istopiji-ta-kulytupi