9 липня 2019 р.

"Cold beauty of the fjord - Холодна краса фіорду"

Країна тролів і фіордів, гір, струмків, моря й океану, край «холодних» і добрих людей та дивовижної культури — все це, звичайно ж, Норвегія. Відлуння багатої історії країни розкидані по всій її території, але головна визначна пам’ятка Норвегії – це її природа. Місцеві фіорди вважаються одними з найбільш мальовничих місць на планеті – безмовні водні гладі, наче дзеркала, скелі, висота і форма яких захоплюють дух, водоспади, маяки – одні природні чудеса змінюються іншими, а нам залишається тільки відкрити рот від захоплення і здивування. Тут, крім того, часто можна спостерігати приголомшливе по красі явище – північне сяйво. Ну і, звичайно, мініатюрні норвезькі селища, що розкидані по всій країні, з червоними, ніби ляльковими будиночками і пасовищами оленів.
Ці вузькі, довгі й звивчасті затоки зустрічаються дуже в небагатьох частинах світу. Найбільше їх — у Норвегії, Північній Америці, Чилі та Новій Зеландії. Фіорди сконцентровані майже виключно на західних узбережжях. Це пояснюється напрямком обертання Земної кулі.
Головна краса норвезьких фіордів — у ідеальній збалансованості картини. В них одночасно поєднуються високі гори та океанські затоки, пляжі й крутосхили, зелень берегів і морська синява неймовірних тонів. Поєднання теплих і холодних кольорів, проекції краєвиду у вертикальній та горизонтальній площинах, співвідношення замкнутого і відкритого просторів — усі ці характеристики порізно зустрічаються будь-де, але тільки в норвезьких фіордах вони об’єднуються в довершені картини. У Норвегії незліченна кількість фіордів — від сотень метрів до сотень кілометрів завдовжки. Але найчастіше туристи відвідують два регіони: Гейрангер-фіорд неподалік від міста Олесун і Согне-фіорд північніше Бергена. Завдяки популярності цих місць тут розвинулася потужна турінфраструктура, налагоджено зручне сполучення наземним, водним і повітряним транспортом.
Согнефіорд — найбільший у Європі, він заглиблюється у континент на 204 кілометри.
Тихо плещуть хвилі, ви стоїте на березі океану, а з трьох боків — суходіл! Дивні, ні на що не схожі враження збурюють кров…
Найпопулярніші поїздки дослідження Норвегії та її фіордів здійснюються потягом. І річ не в максимально можливому комфорті, пунктуальності чи швидкості. Подорожі залізницею в Норвегії, на відміну від більшості країн світу, не є звичайним пересуванням пасажира з пункту «А» до пункту «Б». Це автономні й захопливі панорамні маршрути, які дають змогу досліджувати королівство зсередини.
У гірському краю, порізаному фіордами, прокладання залізниць потребувало неабияких зусиль. Тому цих шляхів у країні лише декілька, причому кожен — автономний і абсолютно не схожий на інші. Спільною для всіх них точкою відправлення є столиця.
Маршрут Осло – Ставангер дає змогу відкрити красу Люсі-фіорду й піднятися на знамениту скелю Прейкестолен. Її ще називають «Кафедрою проповідника». Ця пласка поверхня на висоті понад 600 метрів над Люсі-фіордом ніби створена для спілкування з Богом. На крайньому півдні Норвегії колію прокладено самісіньким узбережжям Атлантики. Кажуть, часом просто з вікна вагона можна бачити китів! 
Залізниця Осло – Берген струмком звивається серед гір, спускається в долини, перетинає незліченні річки та озера, зачіпає фіорди та знову стрімко злітає в гори. Перепади висот — майже 1300 метрів! Це фактично подорож між порами року: коли в долинах готуються до збору полуниці, в горах тисячі лижників прямують на засніжені схили. 
Дорога Осло – Трондхейм пролягає вздовж найбільшого озера Норвегії — Мьоса, відомого мальовничими заходами сонця. Далі потяг біжить серед неосяжних лісів і лук Центральної Норвегії. Просто з вікна споглядаєш вівцебиків — велетенських парнокопитних, що мирно походжають пасовищами. А під час однієї поїздки я бачив родину лосів, що без поспіху прямувала на водопій до найближчої гірської річки.
У Домбосі, не доїжджаючи до Трондхейма, можна пересісти на відгалуження від основної залізниці — «Раумабанен». Воно прокладене широкою долиною річки Раума від Ромсдал-фіорду до узгір’я Центральної Норвегії, тобто традиційно для цієї країни — від океану до гір. Маршрут є найкоротшим зі згаданих, але за емоційним наповненням він не поступається іншим. Що відчули і відомі режисери: низка епізодів фільмів про Гаррі Поттера відзнята саме в долині Рауми. Несподівані зміни краєвидів, мости, акведуки, тунелі — все це перетворює півторагодинну поїздку нею на захопливу пригоду і занурення у світ північної природи.

У чому магія фіордів?


Флом — селище з населенням 450 осіб, яке влітку чи не щодня приймає круїзні лайнери із 3 тисячами пасажирів на борту. Правда, натовп швидко розсмоктується по атракціях.
Розпочати знайомство з долиною варто з прогулянки до Фломської церкви (XVII). Охайна дерев’яна споруда розташована біля залізниці, на в’їзді у долину. Затишна і скромна, але автентична, вона дивує пропорційністю та узгодженістю деталей.
А як вам славетний 25-кілометровий Лердальський тунель — найдовший автомобільний тунель у світі? Щоб монотонність шляху не втомлювала водія, через кожні вісім кілометрів у ньому побудовано велику залу, підсвічену блакитним кольором, що створює у відвідувача ілюзію перебування всередині льодовика. Кожна з «льодовикових» зал підсвічена помаранчевим, жовтим і зеленим. 
Лердальським тунелем зручно діставатися світової перлини дерев’яного зодчества — церкви в Урнесі, що включена до Списку ЮНЕСКО. Храм крихітний, особливо на тлі засніжених гір, потемнілий від часу, зате щедро оздоблений різьбленими панелями. Верхівка прикрашена головами драконів із відкритими пащами. Будівля має дивні хвилі-поверхи — кожен наступний схожий на хатинку, яка нависає над попереднім і майже ховає його під широким дахом. Можливо, близькість до фіорду породила ці хвилеподібні асоціації? Старовинні українські дерев’яні церкви, що збереглися донині, збудовані переважно у XVІI–XVІІI століттях. А в Урнесі — ідеально збережений оригінал ХІІ століття! Доторкнувшись до унікальної старовини, яку оминули вогонь, вода і лихі люди, відчуваєш енергетику дев’яти століть…
Прихильникам вечірніх посиденьок можна порекомендувати дегустацію пива, що готується на льодовиковій воді й має, за оцінками спеціалістів, найліпші смакові якості. Воно популярне по всій Скандинавії. Тут, у місці виробництва, можна спостерігати справжні «пивні» вистави та презентації, що влаштовують у пабі «Flamsbrygga» просто на березі фіорду.
Але найголовніше, заради чого люди приїжджають на фіорди, — це спокій. Околиці Флома, розташованого на самісінькому березі, не викликають бажання бігати навипередки. Вони сповнені величі та гармонії. Приїхавши чи то залізницею, чи то кораблем, зіскакуєш на землю й відразу біжиш до води. Але раптом уповільнюєш кроки, зупиняєшся на набережній, аби зафіксувати в пам’яті неповторну чарівність краєвиду. З’являється непереборне бажання піднятися зеленим схилом, прогулятися до однієї з ферм, купити свіжого козячого сиру і впасти в густу траву біля самісінької води, щоб пережити один із найдивовижніших моментів у житті — момент цілковитого щастя. Воно розлите навкруги, його відчуваєш кожною клітиною тіла, бачиш у віддзеркаленнях у блакитній воді, у білих хмарах, що зачепилися за вершини гір, у соковитій зелені — скрізь…


У цьому головна магія фіордів — вони дарують щастя.

Відкривайте більше цікавих фактів про країни разом з нашим 
Пунктом європейської інформації

Немає коментарів:

Дописати коментар