Цікаві книги, які покращать ваші знання української мови

Українська мова є однією з найважливіших форм організації свідомості народу. Одним з найвищих виявів самоутвердження нації є державний статус мови, який законодавчо забезпечує її функціонування в усіх без винятку сферах суспільного життя.

«Нація повинна боронити свою мову більше, ніж свою територію», — говорила Леся Українка.

Адже територію можна відвоювати, а коли вмирає мова, то вмирає і нація. Недаремно кажуть, що мова — як живий організм є однією із найважливіших цеглинок у фундаменті кожної нації.

Народ, котрий втрачає свою мову, перестає бути нацією.

Отже, боротьба за рідну мову – це боротьба за Незалежну Українську Державу. 

Тож пропонуємо вам добірку книг, які допоможуть розширити свій словниковий запас та вдосконалити свої знання з української мови.

Майдан, як символ становлення української нації

Події Революції Гідності назавжди закарбувалися у серці кожного українця. Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській державі. І за цю боротьбу, за нашу з вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі.

Щороку 20 лютого, в День Героїв Небесної Сотні, згадуємо тих мужніх, незламних українців та їхніх побратимів інших національностей, чиї душі уже на небесах.

День пам’яті Героїв Небесної Сотні відзначається щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента України від 11 лютого 2015 року № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».20 лютого 2014 загинуло найбільше активістів Євромайдану. Загалом революційні події зими 2013-2014 років забрали життя понад ста активістів Майдану. 

21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Того дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких у жалобних промовах назвали «Небесною Сотнею», а під час прощання із загиблими лунала пісня «Плине кача…», яка стала українським народним реквіємом.

Україна увійшла до Ради Європи

Рада Європи – міжнародна організація, яка сприяє співробітництву між усіма країнами Європи в області стандартів права, прав людини, демократичного розвитку, законності та культурної взаємодії. Будучи заснованим в 1949 році, Рада Європи є найстарішою в Європі міжнародною організацією. До його складу входять 47 держав, в яких проживають більше 800 млн.

Людина, і Рада Європи є повністю самостійною організацією, яка не входить в систему Європейського союзу, що об’єднує тільки 28 держав. На відміну від Євросоюзу, Рада Європи не може видавати обов’язкові закони, однак ці дві міжнародні організації мають деякі загальні символічні атрибути, наприклад, гімн і прапор.

Найбільш відомими органами Ради Європи є Європейський суд з прав людини, який діє відповідно до Європейської конвенцією про захист прав людини та основних свобод, і Комісія Європейської фармакопеї.

Одним з найбільш значних досягнень Ради Європи вважається розробка і прийняття Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод.

День незалежності України

День Незалежності України – головне державне свято України, яке відзначається щороку 24 серпня на честь прийняття Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України, що прийнято вважати датою утворення держави Україна в її сучасному вигляді. Це проголошення стало кінцевим результатом багатовікової боротьби українського народу та його найвидатніших синів за незалежність України, яка протягом свого існування дуже часто страждала від посягань загарбників і в різні періоди входила до складу різноманітних держав та утворень.

День Державного Прапора України

23 серпня, в Україні відзначають День Державного Прапора. Синьо-жовтий прапор для українців − це символ свободи і боротьби за незалежність.

В Україні свято встановлене згідно з указом Президента Леоніда Кучми «Про День Державного прапора України» від 23 серпня 2004 року. У 2009 році Президент Віктор Ющенко вніс до Указу зміни, заснувавши щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня по всій Україні. Державний прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Під його знаменом українці йшли до проголошення самостійної України, до перемоги.

Під прапором воїни вирушали в похід, з прапором виступали на захист своєї батьківщини, прапор символізував стабільність держави й урочистість тих чи інших всенародних подій, свят, ритуалів. Історія українського прапора віддзеркалює всю історію Української державності – з прадавніх часів і до сьогодні.

Марія Башкірцева - парижанка з-під Диканьки

 Ця презентація присвячена видатній українській художниці, авторці відомого "Щоденника" Марії Башкірцевій. Людині, для якої найголовнішою потребою, життєвою наснагою і змістом буття було мистецтво, яке виснажувало, забирало весь час, але давало найвищу в світі радість.

День Незалежності України: історія свята

В історії українського народу є події, які мають надзвичайне значення, вони не втратили своєї актуальності й по сьогоднішній день. Однією з таких подій є здобуття незалежності 1991 року. День Незалежності України – головне державне свято України, яке відзначається щороку 24 серпня на честь прийняття Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України, що прийнято вважати датою утворення держави Україна в її сучасному вигляді. Це проголошення стало кінцевим результатом багатовікової боротьби українського народу та його найвидатніших синів за незалежність України, яка протягом свого існування дуже часто страждала від посягань загарбників і в різні періоди входила до складу різноманітних держав та утворень.

День Європи в Україні

День Європи України – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між

державами, який ґрунтується на спільних цінностях та інтересах. З 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року. У День Європи мешканці України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту. День Європи для України означає багато чого. Адже наша країна прагне стати повноцінною європейською державою та увійти до Європейського Союзу. День Європи святкується в усіх великих та маленьких містах. Повсюди відбуваються святкові концерти, вистави, іноземці з усіх європейських спільнот, які знаходяться на території України, розповідають українцям про життя у Європі, про історію та культуру інших держав.

Участь України у діяльності ЮНЕСКО

Сьогодні українські фахівці є активними учасниками багатьох програм і проектів ЮНЕСКО у таких сферах, як розвиток інформаційного суспільства, збереження світової інформаційно-цифрової спадщини, збереження матеріальної та нематеріальної культурної спадщини в умовах глобалізації.

Членство України в ЮНЕСКО стратегічно орієнтоване на сприяння розширенню міжнародного співробітництва наукових, освітніх і культурних інституцій шляхом забезпечення їх участі у програмній діяльності Організації.

Україна є членом ЮНЕСКО - Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки i культури - з 12 травня 1954 року.

Вічно молодий старий Львів

Львів - місто величних пам'яток архітектури, розкішних храмів, затишних вуличок, старовинних площ,  музеїв та галерей з унікальними мистецькими скарбами різних історичних епох світової цивілізації. У місті Лева дбайливо зберігають культурні надбання минулого та водночас намагаються відповідати вимогам сучасності. Старовинні вулички, таємнича атмосфера минулих століть, що застигли в камені, випромінюють невидимі, але дуже відчутні подихи. І все це - Львів, який є театральним, музичним, мистецьким центром, що продукує безліч напрямів розвитку сучасної культури і мистецтва.

Міжнародний день пам'яток та визначних місць

Україна - держава з багатовіковою історією та культурою. Кожна епоха залишає нам у спадщину пам'ятки архітектури чи історії, що зберігає в собі згадку про певну визначну подію чи особистість. У кожному регіоні є свої визначні пам'ятки - перлини української землі. До наших днів збереглися середньовічні фортеці, палаци та садиби, стародавні монастирі та храми, багато інших унікальних архітектурних витворів мистецтва, що навіки прославили своїх майстрів. Саме 18 квітня у Міжнародний день пам'яток та історичних місць в Україні щорічно відзначається День пам'яток історії та культури. Завдання цього свята - ще раз нагадати суспільству про необхідність збереження культурної спадщини, створеної зусиллями багатьох народів за всю історію людства.

Світова спадщина ЮНЕСКО в Україні

 Культурна спадщина складає значну частину нашого життя. Вона оточує нас в будівлях наших міст і виражається через природні ландшафти та місця археологічних розкопок. Це не тільки література, мистецтво та предмети, але і ремесла, які ми вивчаємо, історії, які ми розповідаємо, їжа, яку ми їмо і фільми, що ми дивимося.

    Отож у квітні минулого року Європейський парламент прийняв рішення відзначити 2018 рік як рік Культурної Спадщини в Європі. 

Я душу одягну у вишиванку

 Для нас, українців, вишиванка – не просто одяг.
 Це щось дуже особливе: особисте, рідне, святе. Вишивка – як символ, який зберігає його коріння, ідентичність, розуміння себе. Це наша історія: міфологія, релігія, давнє мистецтво наших предків, душа нашого народу. 

Та більше того, у вишивці зашифровано наш генетичний код.

Сьогодні ми святкуємо День вишива́нки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня. Це свято є самобутнім і самодостатнім, не прив'язане до жодного державного чи релігійного. 

У цей день кожен охочий може долучитись до свята, одягнувши вишиванку на роботу, до університету, школи чи садочка.

Ідею акції «Всесвітній день вишиванки» у 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. А поштовхом до реалізації ідеї та святкування стала вишиванка Ігоря Житарюка, яку він регулярно одягав на пари, як і чимало інших студентів. 
Леся запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.

Українські вишиванки – це не просто національний одяг, а й вираження багатовікової культури та традицій наших предків. А носити вишиванку в наші дні – не лише данина споконвічним традиціям, але це ще красиво, зручно і модно.

Проте мало хто знає, з яким візерунком краще обрати вишиванку і яке значення мають дані символи.