Приключения Алисы

 

Поводом для сегодняшнего разговора послужило первое издание замечательной сказки Льюиса Кэрролла «Приключения Алисы в Стране Чудес». 151 год назад 4 июля 1865 года в британском издательстве «Макмиллан» вышло первое издание книги. Но обо всём по порядку...

Однажды на лодочной прогулке Алиса Лидделл попросила своего своего учителя математики  Чарльза Доджсона сочинить историю для нее и ее сестер Эдит и Лорины. Доджсон, которому и раньше приходилось рассказывать детям декана Лиддела сказки,

придумывая события и персонажей на ходу, с готовностью согласился. На этот раз он поведал сестрам историю про девочку Алису, которая бежит за Белым Кроликом и внезапно проваливается в глубокую кроличью нору. Нора эта выводит её в загадочную комнату с множеством закрытых дверей. История так понравилась "слушательницам", что, вернувшись с прогулки,  Алиса попросила Льюиса записать для неё эту историю. Доджсон обещал, но все равно напоминать пришлось несколько раз. Наконец он выполнил просьбу Алисы и подарил ей манускрипт, который назывался «Приключения Алисы под землей».

Книги для школярів: пригоди і подорожі

Влітку так не хочеться сидіти вдома, тому в теплу погоду так приємно погуляти в парку і влаштувати невеликий пікнічок на лавці в тіні дерев. Літні канікули найпрекрасніший час. Це чарівний час, бо кожен день може статися якась Подія! Це неймовірно приємний час - можна скільки завгодно лежати на сонечку і купатися в річці. Надзвичайно насичена пора - нові знайомства і старі друзі, поїздки на море і походи, подорожі в нові країни з батьками і свіжі ягоди з бабусиної городу ...

Багато хто вважає, що як тільки почалися канікули, то з книгою дитини  вже не побачиш до осені. Це тому що у дитини неправильні книги! Правильні книги зараз - про літо, про канікули, про літні пригоди. Адже це самі захоплюючі, веселі і корисні книжки.

Що таке ідеальні канікули? Це море веселощів, захоплюючі ігри, чудові відкриття і дивовижні пригоди, а вечорами - читати відповідні, літні, веселі історії.

Хованки – весела й приємна гра. За єдиним винятком – якщо доводиться грати на невідомій небезпечній території, та ще й із бандою смердючих скунсів-розбійників, які захопили у полон молодшого брата самого коменданта Фортеці Доброї Надії. Проте Серж Люка, з книги «Небезпечні хованки» Ю. Тарабанчука, розвідник загону бойових собак, не збирається поступатися нахабам. У нього є вірні друзі, а ще – чудова ідея, як визволити бранця. Люка точно знає: підступним скунсам його жарт буде до вподоби!

Як ти гадаєшь, кого можна зустрити на дорозі? Звісно, чарівних істот – дорожніх гномів, шляховичків, дівчаток-вей на роликах, восьминіжок, роуді та бігоней. А ще на дорозі можна впіймати таємницю, тільки треба спритно вхопити її за хвіст – і купа надзвичайних пригод гарантована. Наш старий знайомий дорожній гном Гролик (ти зустричався з ним у книжці «Гноми на дорогах»)ніколи ґав не ловив, тому пригоди завжди чекали на нього там, де він очікував їх побачити. І не тільки Гролика, а й усіх його друзів. Хочеш дізнатися, що чекає Гролика та компанію? Тоді не гальмуй – перегортай сторінку казки «Не гальмуй!» Анатолія Птіцина

 

Чаклуни, чаклунки, чаклунські пси – шикуйсь! Струнко! Рівними рядами на війну – кро'оком руш!Не дивуйтеся, це зовсім не жарти. Це війна. Війна між людьми та чаклунами, котрі прийшли у чарівний світ, і місцевими народами. Війна до останку… а, власне, за що? За які такі цінності? Ось це і доведеться з’ясувати звичайним дівчатам – Маргоші й Насті, якщо вони хочуть врятувати Настиного старшого брата Дена, полоненого злими чарами, а заразом з братом і увесь світ. Про пригоди дівчаток ви дізнаєтесь з книги Ірини Потаніної «Дівчата на стежці війни».

Комп’ютерний вірус – не грип. Ця штука, звісно, неприємна для комп’ютера, але нічим не загрожує людині. Принаймні не загрожувала досі… Від сьогодні наш світ у небезпеці: злісний вірус Макропойнт винайшов спосіб переформатовувати живі організми, перетворювати їх на віртуальних, підкорених його волі глюків. Для початку Макропойнт, з книги Олександра  Есаулова «Вихідний формат», хоче повернути брата, знищеного Великим Процесором. Червоний вірус впевнений, що секрет безсмертя у нього в кишені. Тепер йому вже ніхто не завадить!

День друзей

Лето ассоциируется у большинства людей с солнцем, отпуском, морем и обилием вкуснейших фруктов. И только небольшое количество знает о том, что 9 июня празднуется Международный день друзей. 

Этот праздник особенный, неофициальный, но при этом имеющий мировую известность. 

Международный день друзей просто создан для того, чтобы мы, независимо от жизненных обстоятельств и различных перипетий, напомнили своим друзьям о том, как они важны для нас. Ведь «без друзей меня чуть-чуть, а с друзьями много!»

Об истории возникновения Дня друзей нет официальных данных. Кто придумал его, в какой стране – история умалчивает, впрочем, это и не обязательно знать, просто нужно от души порадоваться в этот день, встретиться с близкими по духу, по увлечениям и взглядам, людьми, весело провести время вместе. Ведь это так здорово, когда  у каждого появляется еще одна прекрасная возможность позвонить другу просто так и поздравить его.

Большое сердце маленькой леди

 165 лет назад 5 июня 1851 года в США начал печататься роман Гарриет Бичер-Стоу   «Хижина дяди Тома».

«Маленькая леди, которая начала большую войну» — именно так президент Линкольн назвал Гарриет Бичер-Стоу, чья книга об угнетённом рабе стала «предвестницей» Гражданской войны в Америке.

Роман  принёс автору не только мировую славу, но взволновал общественность и даже породил в литературе отдельный жанр. Так книга о жизни раба вошла в историю.

По словам Гарриет, сюжет произведения был ей «послан свыше».

Як народилась слов'янська абетка

В вас мудрість вічна і любов жива...

А хтось же вас народжував, слова,

Хтось ті суцвіття звуків винаходив,

Що стали потім мовами народів.

Станіслав Тельнюк

Виникнення письма — надзвичайно важлива подія в історії кожного народу. Писемність — одне з найсуттєвіших знарядь культури, яке розширює функціонування мови у часі й просторі. І часто-густо поява письма є проблемою національної та наднаціональної ваги. Так було й у слов'ян. Протягом багатьох років учених цікавили й цікавлять питання: коли і як народилася слов'янська писемність, слов'янська абетка і чи мали доти наші пращури інші писемні знаки.

Тривалий час побутувала думка, що наша писемність з’явилася лише після хрещення Русі, коли з Візантії та Болгарії прийшли на Русь богослужебні книги. Проте у багатьох місцях, де колись селилися наші пращури, особливо в Північному Причорномор’ї, археологи не раз знаходили на кам’яних плитах, надгробках, амфорах таємничі, незрозумілі знаки. Але питання про існування писемності в ті давні часи залишається відкритим і нині.

Перший історик давньої слов’янської писемності болгарський книжник, учений Чорногорець Храбр, який жив у Х столітті при дворі болгарського царя Симеона, у книзі «Сказання про письмена» розповідає про два етапи розвитку слов’янського письма.

Перший — коли слов’яни ще були язичниками, отож читали за допомогою рисок та зарубок.

Другий етап — після прийняття християнства, коли вони почали писати римськими й грецькими письменами. 

«І було так, доки великі просвітителі й першовчителі Кирило і Мефодій не створили алфавіт для Божого й людського Закону». Мова, котру вони запровадили, стала мовою східнослов’янських народів, а відтак і українського.

Сиреневый рай: Записки Флоры Андреевны. Ч. 3

Майские праздники я решила провести в Киеве . Вопрос «Куда пойти?» не стоял - конечно же, в Сиреневый парк, который  давно уже стал визитной карточкой Ботанического сада.  
Одна беда  - весь день и вечер шел дождь, но утро 9 мая было тихим, солнечным, и вот я в саду своей мечты! Аромат, витающий в воздух, окутывает вас с первых минут, красота и разнообразие цветущей сирени завораживает и  ты просто переселяешься в  райский уголок на земле. 
После дождя грозди сирени стали тяжелым, распушились и запахли так, что  невозможно нанюхаться и оторваться от созерцания сиреневого облака, которое покрывает весь парк. 
Переходя от одного куста к другому. я не переставала удивляться разнообразию сортов, цветовой гамме, пышности кустов и густоте цветения.  
Моему восхищению шедевром, созданным природой, не было предела,  каждый куст, каждая веточка были неповторимы.  
Всего в  коллекции сирени  Ботанического сада насчитывается 22 вида, при том, что в природе существует 28.
Я впервые видела желтую сирень.
 А еще меня поразили огромные  деревья сирени, которые как старые дубы,стоят в своем величии и созерцают на свое племя, раскинувшееся на Днепровском склоне 

Автор: Ирина Склярова

8 и 9 мая — День памяти, примирения и 

День победы