День Святого Миколая – свято з особливим шармом.

День святого Миколая є невід’ємною частиною української культури та історії, знати яку не лише важливо, а й цікаво. Нині традиція святкувати цей день відроджується по всій Україні, а дітлахи нетерпляче чекають подарунків на 19 грудня. У школах напередодні свята проводяться уроки, на яких дітей вчать писати святому листа, а найбільше за все у цей день шануються прояви турботи про нужденних. Однак доволі багато людей не знають, ким був Миколай та чому його канонізували. Хто він – загадковий охоронець вогнища святкового настрою?

Хто такий Святий Миколай

Миколай народився в III столітті в місті Патарі на півострові Лікія.  Хлопчик був єдиним сином Феофана та Нони — заможних і глибоко віруючих людей. Саме тому вони з перших днів ростили Миколая в релігійній атмосфері й похрестили його одразу після народження, що в ті часи було рідкістю. З самого дитинства Миколай причастився до Бога і вирішив стати священником. Подорослішавши, він втратив батьків і роздав їх спадок нужденним. Він був відомий як борець з язичництвом, чудотворець і захисник обмовлених і невинно засуджених. Усі добрі справи Миколай робив таємно, але одного разу городяни вистежили його. Коли всі в місті дізнались, хто здатен на такі милосердні вчинки, вони обрали Миколая єпископом — у 325-му році він відвідав Перший Вселенський Собор у Нікеї, який звів імператор Костянтин Великий. За життя Миколай встиг зробити чимало добрих справ. Він визволяв полонених, рятував невинних від смертної кари, неодноразово допомагав бідним на суші та в морі. Завдяки цьому навколо Чудотворця з’явилася велика кількість легенд, і з часом Миколай став одним із найважливіших християнських святих. Але ще більше добрих справ приписують святому вже після його смерті в 342 році. Вважається, що його мощі зцілювали хворих, тому церква канонізувала Миколая, а люди стали шанувати його як заступника та покровителя.

Міжнародний день чаю

Чай - напій, що отримується заварюванням, варінням або настоюванням підготовленого листа чайного куща. Люди в різних частинах планети використовували відвари з рослин, що містили збуджувальні речовини: кавове дерево, какао, парагвайський падуб, паулінія купана, кока та ін. 

До появи чаю в Україні та Європі пили різні напої — навари, узвари з місцевих рослин. Чай частково витіснив багатовікову практику виготовлення різних освіжаючих, тонізуючих, зігріваючих напоїв. Популярними рослинами для заварювання в Україні були листя іван-чаю, гадючника, яблуні, материнки, чорниці, чебрецю, ожини, малина, пелюстки шипшини, квіти таволги звіробоєлистої, звіробою, липи, горобини, корені споришу живородного, вишні, шипшини, яблуні, смородини.  «День чаю» відзначається щорічно 15 грудня у всіх країнах, що утримують статус провідних світових виробників чаю, святкується Міжнародний день чаю.

Історія свята

Вважається, що чай, як напій, був відкритий другим імператором Китаю Шеном Нунгом, покровителем землеробства та медицини, одним з Трьох Великих, що створили всі ремесла і мистецтва. За переказами, Шень-нун подорожував у пошуках цілющих трав із казаном на тринозі, в якому кип'ятив воду для цілющих відварів. У 2737 році до н. е., коли імператор опустив листочки чайного дерева в чашку з гарячою водою. Відвар здався смачним і викликав бадьорість: з тих пір Шень-нун не пив інших напоїв. Інший міф, пізнішого походження, приписує винахід чаю знаменитому буддистському проповіднику, засновнику чань-буддизму Бодхидхармі. За переказами, в 519 р. н. е. Бодхідхарма віддавався медитації, але заснув. Прокинувшись, у гніві він вирвав собі вії (або відрізав повіки) — і кинув на землю: наступного дня в цьому місці виросли пагони чайного дерева. Бодхідхарма спробував відвар з листя і виявив, що він проганяє сон. 

Всесвітній день комп’ютерної графіки

Свято Всесвітній день комп’ютерної графіки або День 3D відзначається в першій декаді грудня. Виникло у 1998 році за задумом американської компанії Alias. Святкування забарвлені презентаціями найбільш яскравих творчих проектів в області 3D та графіки. Дата цього свята була обрана невипадково — вона єдина в році починається зі знакового поєднання символів: 3D.  Цікава пропозиція тут же дружно підтримали 3D-аніматори всіх країн. До святкування приєдналися такі міжнародні гіганти, як Adobe, nVidia, Wacom і багато інших компаній.

Історія свята

Першу компанію під назвою "Evans & Sutherland" з виробництва комп’ютерної графіки заснували ще в 1968-му році. Одним з її засновників був американський вчений у галузі інформатики Айвен Сазерленд. Ідея створення Міжнародного дня дизайнерів і аніматорів, або Всесвітнього дня комп’ютерної графіки, зустріла однозначне схвалення не тільки в середовищі таких професіоналів, як Adobe, Wacom, Dell, Intel і nVidia, працівників і дизайнерів інших компаній, але і викликала масу позитивних емоцій серед любителів і споживачів технологій 3D-графіки. Незважаючи на те, що на даний час компанія Alias була «поглинена» гігантом 3D індустрії Autodesk, 3 грудня - 3 December, День 3D-шників, як і раніше залишається впевненою 3D-датою. І не тільки. Адже основні великі заходи, приурочені до Всесвітнього дня комп’ютерної графіки, проходять в період з 1 по 10 грудня. Зараз компанія Autodesk активно підтримує традицію святкування цього дня в Північній Америці і Європі. Заходи, що проводяться в контексті популяризації 3D, включають в себе майстер-класи, конференції, різні презентації, "дегустації" нових пристроїв і обладнання, програмного забезпечення та ефектів на його основі. 

Дизайнери багатьох студій виступають з показом нових барвистих і захоплюючих роликів, просочених максимальною реалістичністю, практично на межі фантастики, а кожен, у кого є інтернет, навіть з власного будинку може взяти участь в святкуванні цього Дня. Заходи активно підтримуються в освітньому середовищі і багатьох спеціалізованих навчальних закладах. І не забудьте, якщо у вас є знайомі дизайнери або 3D-фахівці, буде не зайвим привітати їх в цей День з їх професійним святом.

Всесвітній День ґудзиків

Цікаве свято, про яке неодмінно здогадуються, а може навіть знають професійні кравці – “Всесвітній День ґудзиків”, відзначається щорічно 16 листопада. Історія ґудзиків налічує  багато років, але утилітарне значення вони набули тільки в XY столітті. Деякі з нас іноді навіть не помічають, який є важливий для нас цей елемент нашого одягу, але ж без нього було б все набагато складніше. Найдавніші ґудзики або предмети, схожі на сучасні ґудзики, використовувалися далеко не для того, для чого ми використовуємо їх зараз – виключно для прикраси, а не для застібання. Для застібання використовувалися зав’язки, шнурування, вироби з рослин і кісток тварин. Ґудзик був своєрідним предметом розкоші, що виконував не тільки декоративну функцію, але й мав цілком певне інформаційне значення. Завдяки старанню майстерних умільців, в світовій практиці такі вироби, як ґудзики, давно стали предметом колекціонування, а деякі унікальні екземпляри, навіть музейними експонатами. Досить великі зібрання ґудзиків найрізноманітніших зразків є в музеях Швеції, США, Польщі та Чехії.

Історія свята

Ґудзики, без яких сьогодні складно уявити більшість моделей одягу, в давнину вважали амулетами, а в історії відіграли навіть фатальну роль. Найстаріші ґудзики, відомі людству, археологи знайшли в долині ріки Інд. Вони належать до III тисячоліття до нашої ери і були зроблені з черепашок. Матеріалом для ґудзиків ставали також кістки, камені, глиняні зліпки, палички і металеві злитки. У середні століття велика кількість ґудзиків на одязі вказувала на високий статус людини в суспільстві.  На Русі ґудзик мав значення амулета  його використовували від  відлякування злих сил.      У ранньому середньовіччі одяг, як правило, зав'язували, а ось дещо пізніше, у XIII–XIV століттях, ґудзик стає необхідним, оскільки в моду входить одяг, який щільно облягає фігуру. Найдавніші ґудзики або предмети, схожі на сучасні ґудзики, використовувалися далеко не для того, для чого ми використовуємо їх зараз - виключно як прикраси, а не для застібання.  Для застібання використовувалися зав’язки, шнурівки, вироби з рослин і кісток тварин, в якості шпильок. За часів Відродження чоловічий одяг був не менш яскравим, ніж жіночий, ґудзики робили з дорогих металів, прикрашали дорогоцінними каменями. А на чоловіче плаття пришивалось так багато ґудзиків, більше кількох тисяч, що воно ставало дуже важким, а ґудзики надавали йому додаткового блиску. Ім’я французького короля Франциска I нерозривно пов’язане з історією ґудзиків – саме він замовив ювелірові 13600 крихітних золотих ґудзичків для обробки свого оксамитового костюма.  За ґудзиками визначалося положення людини. Ґудзики  із золота та срібла робили для дворян, із недорогоцінних матеріалів – для солдатів і слуг, зі  скла і дерева  - для простих людей.

Свято  “Всесвітній День ґудзиків”,  був заснований американською організацією National Button Society, в 1938-му році, в XX столітті. У 1939 році в Чикаго з'явилося перше товариство людей, які збирають ґудзики. Китайський колекціонер Бо Джинфанг зібрав колекцію ґудзиків, що налічувала 110 тис. примірників, після чого його ім'я занесли до Книги рекордів Гіннесса.

До дня Книги рекордів Гіннеса

Найпопулярніший у світі довідник має давню історію, проте відзначати день рекордів "Книга рекордів Гіннесса" – щорічний довідник унікальних досягнень людей та тварин, нечуваних природних явищ та видатних подій шоу-бізнесу, мас-медіа та культури – має свій день народження. За легендою цю книгу створив британський інженер і власник пивоварні Х’ю Бівер, коли відправився з друзями на полювання і між чоловіками зав’язалася суперечка, який з диких птахів найшвидший. Чоловіки тоді переглянули кілька різних довідників, але відповіді не знайшли. Так Бівер і вирішив створити книгу, що розповідатиме про рекорди. Назвав він її на честь своєї пивоварні. Перша книга вийшла у 1955 році. Традиційно вона має десять розділів (багатство, слава, відвага, мистецтво та ЗМІ, досягнення, людина, небезпека та катастрофи, спорт, знання, сучасні технології).

Книга отримала свою назву на честь відомої ірландської пивоварної компанії Arthur Guinness Son&Co. Ідея створення Книги належить виконавчому директору цієї компанії Х'ю Біверу, який одного разу ввечері після полювання (це було в Вексфорді в 1951 році ) взяв участь в суперечці з друзями, чи є сивка найшвидшою пернатою дичиною в Європі. Подібні питання нерідко задавалися відвідувачами пивних, які часто обговорюють за кухлем пива цікаві події, рекорди, спортивні досягнення і дива. І тоді Х'ю Біверу прийшла думка, що непогано було б мати книгу, в якій можна знайти відповіді на питання: "Хто найшвидший?", "Хто найбагатший?", і що така книга була б дуже корисна для власників пивних.

Міжнародний день анімації

28 жовтня в усьому світі відзначається Міжнародний день анімації, заснований в 2002 році Міжнародною Асоціацією анімаційного кіно – ASIFA. Засновником анімаційного кіно вважається французький винахідник, художник Еміль Рейно, який запросив глядачів 28 жовтня 1892 подивитися в Парижі, в музеї Гревен, "оптичний театр". На своєму апараті, праксиноскопі, він показав рухомі картинки. Напередодні Міжнародного дня анімації професіонали і любителі анімаційного кіно з усього світу обмінюються програмами своїх фільмів і влаштовують прем'єрні перегляди бестселерів для вдячної публіки, яка цілий рік чекає цієї події. Зараз подібні сеанси мультфільмів одночасно проходять вже в 104 країнах світу! 

Художники України