17 травня 2017 р.

Я душу одягну у вишиванку



 Для нас, українців, вишиванка – не просто одяг.
 Це щось дуже особливе: особисте, рідне, святе. Вишивка – як символ, який зберігає його коріння, ідентичність, розуміння себе. Це наша історія: міфологія, релігія, давнє мистецтво наших предків, душа нашого народу. 

Та більше того, у вишивці зашифровано наш генетичний код.
Сьогодні ми святкуємо День вишива́нки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня. Це свято є самобутнім і самодостатнім, не прив'язане до жодного державного чи релігійного. 
У цей день кожен охочий може долучитись до свята, одягнувши вишиванку на роботу, до університету, школи чи садочка.
Ідею акції «Всесвітній день вишиванки» у 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. А поштовхом до реалізації ідеї та святкування стала вишиванка Ігоря Житарюка, яку він регулярно одягав на пари, як і чимало інших студентів. 
Леся запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.
Українські вишиванки – це не просто національний одяг, а й вираження багатовікової культури та традицій наших предків. А носити вишиванку в наші дні – не лише данина споконвічним традиціям, але це ще красиво, зручно і модно.
Проте мало хто знає, з яким візерунком краще обрати вишиванку і яке значення мають дані символи.

Вибір узору для сорочки визначався тим, для кого вона вишивалися. Для дівчаток і юнаків це зазвичай комбінації з ромбів, зірок, косого та прямого хрестів. Для дівчат рослинні мотиви, в
основному квіти. Для жінок і матерів – плоди і ягоди. Чоловікам геометричні візерунки, щоб додати твердості їх духу і волі.
Одним з популярних мотивів вишивки здавна були виноградні лози з гронами, переплетені гілочки з листям. Виноград – символ жіночої родючості. Для чоловіків такий малюнок не підходить. Що ще цікаво: якщо схема візерунка для вишиванки вимагала використання блакитного кольору, його наносили на дитячий одяг. Вважалося, що такий орнамент служить захистом від нещасних випадків, а якщо дитина поранилася, пошкодження швидше заживуть.
Птахи і метелики на вишиванці символізують ангелів-охоронців, посланих оберігати нас від неприємностей і злого впливу. Тому й вибиралися подібні мотиви для чоловічих сорочок і поясів, особливо якщо рід занять сильної статі пов’язаний був з ризиком. І, звичайно, візерунки для вишиванок дитячих не обходилися без
метеликів і пташок – адже малюкам не можна без Божого захисту!

Рослинний орнамент в одязі здавна підкреслював спорідненість людини і природи, їхню єдність, і підживлював рід людський цілющою силою землі-матінки. Найчастіше на вишиванках можна було побачити хміль, барвінок, виноград, калину, дубове листя, і це не випадково.

Калина, наприклад, позначала зв’язок людини з батьківщиною, ріднею, родом, корінням, предками. Крім того, калина має ще один таємний сенс – за віруваннями ще праслов’янських племен, саме з неї почалося народження небесного світу, бо з ягід дерева з’явилися зірки, місяць і сонце.
Ще одне сакральне дерево – дуб, що з’єднує небо і землю, світ духовний і матеріальний. Дуб – це стійкість, міцність, невичерпна життєва сила, покровитель чоловічого начала.
Візерунки з гілочками хмелю найчастіше красувалися на сорочках молодих хлопців і говорили про веселощі, життєлюбство, невгомонну вдачу.
Нерідкі на вишиванках були і полум’яні маки – захисники від пристріту, косих поглядів і промов.
Таємницю життя приховує в собі і квітка лілії. В легендах квітка лілії – то символ дівочих чарів, чистоти та цноти. Чорнобривці та цвіт вишні – символ ма­теринської любові, Мальва, півонія – віра, надія, Троянда – любов, кохання. У хрис­тиянстві – квітка раю. Давня назва троянди, ружа, співзвучно стародавній назві Сонця – Ра. Любисток – кохання, краса, Васильки – святість і чистота, ввічливість, людська відданість,
Волошки – прозріння, Барвінок – символ дівочої честі, Півники – квіти Богородиці, Ромашки – кохання, приворотне зілля, Полуниця – сонце, Гвоздика – повага.
Своє значення мають і геометричні фігури зображені на вишиванках. Ромб – знак родючості землі. Ромб з крапкою всередині – символ засіяного поля. Ці знаки, що дійшли до нас з глибокої минувшини – Сонце, Вода і Земля – складають життєдайну трійцю. Вони є неподільними в орнаментах української вишивки. Трикутник – символ триєдиного Бога. Коло – символ Сонця. Чотирикінцевий хрест у колі – оберіг хати на щастя. Квадрат – чотири сторони світу (південь, північ, захід, схід); чотири пори року (осінь, зима, весна, літо); чотири пори віку (народження, юність, старість, смерть). Хрест – символ Бога. В орнаменті українських вишивок переважав хрест, навіть одна з технік вишивання – "хрестиком". Хрест покладений в основу одержання тканини – полотна, так зване "полотняне переплетення".
Обираючи вишиванку для себе чи для рідної людини, зважайте і на візуренок, що на ній зображеней. Адже він відіграє важливе значення.

Це символ приналежності до роду та нації, ознака українськості, а у наш час ще й один із символів, за яким вирізняється українець у багатомірному, багато-вбраному глобалізованому світі. Яскраві кольори, фантастичні візерунки-символи, багатство фантазії майстрів – усе це і є вишиванка.

   Вишиванка ще й ознака приналежності  до  свідомої спільноти, яка усупереч всьому пробиває собі шлях і утримує ідентичність України. На цьому тлі поява у багатьох українських містах і селах сотень людей у вишиванках у святкові дні виглядає як справжній сплеск патріотизму, як пошанування незалежності держави. Не менш важливо і те, що носити вишиванки стає усе більш модною тенденцією і перетворюється на модний бренд  України у світі.
Тож носімо на долю і щастя вишиванку, це наш український космос і наш національний оберіг…



2 коментарі:

  1. Дуже гарне свято)) Шкода, що його не святкували, коли ще ми ходили до школи та відвідували університет))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Радіємо, що зараз маємо таку можливість та що наші традиції не вмирають навіть через покоління.

      Видалити