У розкішному вінку з польових квітів,
підперезаний пшеничним перевеслом заходить останній місяць літа – серпень.
У серпні Літом захоплювались не
тільки поети, письменники, а й відомі художники, скульптори. Тож, друзі, не
гайте часу! Беріть до рук пензлі та створюйте незабутні пейзажі літніх днів,
описуйте теплими рядочками миттєвості цієї дорогоцінної пори року, адже вона
дарує нам можливість пізнавати не тільки її красу, а й здійснювати мрії,
розпочинати великі справи та залишати у пам’яті яскраві спогади.
У серпні святкує свій день народження українська поетеса та педагог Надія Красоткіна.
ЇЇ
поезія легка та невибаглива, проникає у людські душі, прагне зробити їх чутливішими до краси, до вміння
насолоджуватися миттєвостями, може подарувати яскраві моменти.
А от і серпень запашний, медовий.
Чарівний, теплий спокій свій несе.
Світанками барвистими чудовий,
Вже грушами достиглими трясе.
Як смачно пахнуть дині соковиті,
А кавуни з середини — горять!
Солодким соком яблука налиті
На яблуневих гілочках висять
Такі великі і такі духмяні,
Красу і казку забере, й тепло…
Світанками барвистими чудовий,
Вже грушами достиглими трясе.
Як смачно пахнуть дині соковиті,
А кавуни з середини — горять!
Солодким соком яблука налиті
На яблуневих гілочках висять
Такі великі і такі духмяні,
Червонобокі, жовті та смачні.
Вже доцвітають маки полум’яні,
Відійде серпень і потягне літо,Вже доцвітають маки полум’яні,
Красу і казку забере, й тепло…
Чарівне літо, сонечком зігріте
Так промайнуло, наче й не було…
Ще лиш півмісяця і літо відлетить…
Ще лиш півмісяця і літо відлетить
Ще лиш півмісяця і літо відлетить
Кудись далеко в недосяжні далі.
І нам здаватиметься, що тривало мить,
І пригадаємо усі його деталі…
І нам здаватиметься, що тривало мить,
І пригадаємо усі його деталі…
Згадаємо троянди дивні запашні,
І вишні, що давно вже обірвали…
І ті чарівні довгі та спекотні дні,
Й дощі, що часом добре набридали
І вишні, що давно вже обірвали…
І ті чарівні довгі та спекотні дні,
Й дощі, що часом добре набридали
А він не йшов, було скрізь дуже сухо.
Як дивовижне сонце сходило в росі,
А ввечері громи лунали глухо…
Та скоро-скоро літечко полине вдаль,
Ще кілька тижнів і його не буде.
І нам його, звичайно, буде жаль,
Хоч, буде гарно й тепло ще повсюди…
Ще кілька тижнів і його не буде.
І нам його, звичайно, буде жаль,
Хоч, буде гарно й тепло ще повсюди…
Спекотне літечко — ідеальний час, аби порадувати близьких яскравим віршем. Ідеї чудових поезій про літо, тепло та сонечко — з мене, а ораторський талант і артистизм — за Тобою!
Немає коментарів:
Дописати коментар