Шкільна освіта. Що цікавого у європейців?

На порозі - 1 вересня! Школи чекають своїх вихованців!  

Україна  вже стала на новий шлях європейського розвитку. Попереду на нашу країну чекає багато змін та праці. Однією із найболючіших та найбільш застарілих в Україні є освітня сфера.

Українська освіта, за планами, через два роки буде відповідати європейській практиці, де шкільне навчання триває 12-14 років. З переходом на 12-річну систему українські атестати про загальну середню освіту будуть визнаватися в країнах ЄС.

Шкільна освіта є тією базою, на фундаменті якої будується якщо не професійне життя людини, то принаймні її можливість обрати майбутню спеціалізацію вищої освіти. Але при цьому шкільна пора має немало особливостей у різних країнах світу. Іноді йде мова саме про тонкощі системи викладання, а інколи — про особливості менталітету народів де-яких країн, що теж відображається на навчальному процесі. Кожна частина світу має щось особливе, коли йде мова про шкільну освіту. Немало є й цікавих традицій.

    «Багато хто вчить, але ми — виховуємо джентльменів», — ці слова одного директора британської школи дуже добре характеризують підхід тамтешніх педагогів до навчального процесу. Здається, що нинішнім школярам ще зовсім рано думати про майбутню професію. Мало хто з учнів не те що молодшої, а й навіть середньої школи дійсно обрав свій майбутній фах. А навіть якщо й обрав, то скоріше за все рішення ще зміниться за майбутні роки.

Але незалежно від того, яку професію обере нинішній школяр, деякі навички йому знадобляться в будь-якому разі. Чиновники Великобританії дослідили статистику успішних спроб працевлаштування молодих кадрів і прийшли до висновку, що під час співбесід особлива увага звертається на грамотність мови майбутніх працівників. Тому було прийняте досить цікаве рішення: запровадження культури грамотного спілкування у школі. Відтепер учні Великобританії на уроках із вчителями мають використовувати виключно офіційну англійську мову. Бажано також, щоб і у розмовах між собою вони уникали сленгів та просторічної лексики. Що ж, така турбота про дітей не може не викликати радість, але навряд за допомогою таких нововведень вдасться ефективно боротися зі сленгом — невідʼємною частиною мовної культури Англії. Хоча тільки час покаже.

      Як не люблять наші школярі «домашку»! Мало того, що за партою треба висидіти по кілька уроків на день, так потім ще й вдома від підручників не позбавитись! Така неприємність є звичною частиною шкільного життя більшості учнів у світі. Але ж хіба наявність домашнього завдання не відбиває у дитини бажання навчатись?

 У Швеції впевнені — відбиває. Тому там відкрили цілу мережу з 13 шкіл, де нема ані домашніх завдань, ані навіть розкладу занять у звичному сенсі цього слова. Ці школи були відкриті організацією Vittra. Діти там навчаються у своє задоволення, а «класи» мають вигляд ігрових кімнат, де є зручні канапи, діти можуть вільно спілкуватись між собою і займатись тими предметами, які їм подобаються — поки не набридне. Наскільки ефективним є такий експериментальний підхід? Відповідь на це питання може дати тільки час, але поки що ця мережа шкіл залишається вельми популярною.

     Інша північна Європейська країна, Фінляндія, теж може вважатись дуже ліберальною до учнів. Зокрема, вчителі не викликають дітей до дошки, якщо ті... не хочуть виходити. Простого небажання відповідати на питання вчителя достатньо, щоб дитину залишили у спокої і без поганої оцінки. Це зменшує стрес від перебування у школі для дітей молодшого віку, але зі старшими працює іншим чином. Справа в тому, що відмовитись підходити до дошки для підлітка — значить проявити свою легкодухість. Тож здебільшого учні середньої та старшої школи Фінляндії цим своїм правом не користуються, або ж роблять це не з примхливості, а через серйозні обставини. До речі, у цій країні до школи діти йдуть не раніше, ніж їм виповниться 7 років.

Освіта в Ірландіі на всіх ступенях — одна з найбільш якісних у світі. Шкільна освіта в Ірландії, як і в інших країнах складається з трьох етапів: початкова, середня і старша школа. На останньому етапі поглиблено вивчаються 6-8 обраних предметів, за якими, в підсумку, здаються іспити на атестат зрілості. Цей атестат аналогічний британському A- level або IB.

Середня освіта в Польщі триває 12 років, перші 8 класів — базовий щабель, а чотири старших класу — ліцей. Існує два типи ліцеїв — загальної освіти і технічної.

Система освіти Чехії схожа з іншими країнами Європи. Чехи починають навчатися в 6-7 років і до 10 років учаться в основній школі. Коли дітям виповняється 11 років, вони переходять в гімназію. У програму гімназії включені обов’язкові дисципліни і предмети за вибором. Загальна освіта триває до 16 років. Після цього школярі йдуть або в спеціальні коледжі, або залишаються в гімназії, щоб отримати диплом і вступити до університету. Після закінчення школи, більшість студентів вступають до університетів.

      У Греції діти йдуть до школи  з 6 років та вчать три мови: грецьку, англійську і будь-яку європейську, тому тут всі дорослі розмовляють англійською. Рівень знання мови у всіх різний, але навіть в найвіддаленіших селищах проходять курси англійської мови для бажаючих.

В Італії для  дітей у віці до шести років існують приватні ясла і дитячі садки. Їх відвідання не є обов'язковим. Проте Міністерство освіти Італії надає їм значну фінансову підтримку. Навчання дітей у віці 6-14 років - обов'язкове і безплатне. Початкову п'ятирічну школу відвідують діти з 6 до 11 років. Після закінчення такої школи у віці 14 років перед учнем, який хоче продовжити шкільне навчання, відкриваються два шляхи: загальноосвітні (академічні) школи і технічні училища, так звані інститути, з п'ятирічним терміном навчання. Загальноосвітні школи мають чотири спеціалізації: гуманітарну, природничо-наукову, педагогічну і художню. Після закінчення однієї з таких шкіл учень може піти в університет. Технічні училища поділяються на сільськогосподарські, торгові, землеупорядні, мореходні і промислові. Випускники училищ можуть вступати на відповідні факультети університетів.

Принцип, на якому базується вся система освіти в Нідерландах: свобода освіти. Обов'язковість освіти поширюється на дітей від 5 до 16 років, потім вона не стає необов'язковою. Зазвичай батьки віддають дітей до школи вже з 4 років. У початкових школах основної метою освіти є розвиток дитячих емоцій, інтелекту і творчого потенціалу та придбання адекватних соціальних, культурних та фізичних навичок. До середньої школи діти йдуть у віці 12 років. Навчання в цілому є безкоштовним для дітей до 18 років, але не зовсім. Уряд виділяє щорічно на навчання дитини 4 946 євро на рік за навчання в середній школі. Батьки ж сплачують шкільний внесок на культурно-розважальні заходи, купляють підручники, канцелярське приладдя, що в принципі досить дорого.

Що стосується оцінок, то у Нідерландах існує чітка та регулярна система оцінювання знань. Чотири рази на рік учень отримує звіт про свою успішність, що базується на оцінках, отриманих за домашню роботу, тести, реферати та проекти. Після періоду основної середньої освіти учні переходять до другої частини навчання та готуються до випускних іспитів, після чого здають державні екзамени.

А от у Німеччині ліберальність у шкільній освіті не особливо розповсюджена. Справа в тому, що в цій країні на законодавчому рівні заборонена домашня освіта Так чи інакше, але навіть за пропуски шкільних занять може бути накладений грошовий штраф. Звісно, платять його батьки, а не діти, адже саме старші члени сімʼї відповідають за навчання своїх нащадків.

Початкова школа, у яку діти приходять в 6-річному віці і яку відвідують протягом 4 років. Наступний щабель навчання називається орієнтаційний: діти та їхні батьки повинні обрати шлях подальшої освіти. Уже після 9 класу видаються  сертифікати про загальну освіту, що дозволяє вчитися далі ремеслам. Після 10 класу всі види шкіл видають посвідчення про середню освіту Після цього шляхи дітей розходяться. Провчившись ще 3 роки, 19-літні гімназисти одержують атестат зрілості, що дозволяє вступати в будь-які вищі навчальні заклади. Зараз у Німеччині обговорюється питання про введення 12-річного навчання у всіх гімназіях країни.

Програма шкільної освіти Франції є безперечно ефективною. Принаймні статистика стверджує, що середня освіта в цій країні вважається однією з найкращих у Європі. Але для нас її програма може здатись трохи своєрідною. Освіта там починається з 3-4 рочків, і це не дитячий садок, а повноцінна школа, хоча й педагоги там працюють разом з психологами. Велику увагу саме приділяють розвитку памʼяті, зосередженості та моторних навичок дитини.

Загалом початкова школа у Франції триває на диво довго — цілих пʼять років. Середня школа називається коледжем, і освіта там займає вже менше — чотири роки. Старша школа називається ліцеєм. Її закінчує тільки 80% учнів — надто складна, і навантаження на молодь йде, як на дорослих. З іншого боку ліцей — це вже досить вузька спеціалізація з предметів, які дитина вивчатиме в університеті. Якщо підліток зможе успішно закінчити ліцей (тобто старшу школу), вступ до ВНЗ, зазвичай, вже не є проблемою.

Франція — країна розвинута. Вона може собі дозволити розробляти багатоступеневу систему шкільної освіти, завдяки якій вдається кожного року випускати у світ майбутніх професіоналів. Французькі школи по праву вважаються кращими у всій Європі.

Непогано, еге ж? Є за що боротись та що цінувати.

Зрозуміло, підхід до навчання в школах відрізняється та кожна країна має свої безумовні переваги. У подальшому Україна могла б перейняти найдієвіші європейські освітні принципи та стандарти.

Щасти нам усім!  З початком навчального року,  успіхів та натхнення!