Свій серед чужих, чужий серед своїх: до 150-річчя від дня народження Павла Скоропадського

 

15 травня виповнюється 150 років з дня народження гетьмана Павла Скоропадського (1873-945) – однієї з найбільш знакових і найбільш суперечливих постатей українських Визвольних змагань 1917-1921 років.

Нащадок гетьмана вісімнадцятого століття Івана Скоропадського та, водночас, генерал-лейтенант російської армії (служив разом з Карлом Густавом Маннергеймом – майбутнім «батьком» національної Фінської держави) і колишній флігель-ад'ютант останнього російського царя Ніколая II; фундатор українських інституцій, будівничий незалежної держави та ідейний малорос, що ненавидів більшовиків, але був прихильником «россии без Ленина», залучав до співпраці «хороших росіян» і вбачав майбутнє України у складі нової «справедливої» російської федерації.

Історик Ярослав Грицак у своїй книзі “Нарис історії України.

Формування модерної української нації XIX–XX ст.” так охарактеризував останнього гетьмана України Павла Скоропадського: “Вирваний із звичного русла життя російського дворянина світовою війною і революцією, волею долі він був поставлений на чолі української держави. Російський офіцер, який чотири роки воював з німцями, в останній рік війни він змушений був опертися на їхню допомогу, залишаючись переконаним у перемозі Антанти. Не будучи демократом і сповідуючи консервативні погляди, він прагнув залучити до будівництва стабільної української держави найширші верстви, незалежно від їхнього соціального і національного походження. Логіка державного будівництва змусила його захищати українські інтереси, навіть якщо його влада опиралася на німецькі багнети, а більша частина міністрів говорила і думала по-російськи”.

Павло Скоропадський втримався на чолі української держави лише 7,5 місяців, але за цей час встиг зробити просто неймовірно багато для розбудови країни: Україна здобула визнання майже 30 країн світу, встановлено українську грошову систему, засновано банки; відновлено регулярний залізничний рух; підготовлено проект земельної реформи; налагоджено судову справу; оформлено автокефалію Української Православної Церкви; проведено українізацію школи всіх ступенів; розгалуджено мережу українських книгарень, засновано: Українську академію наук, Національну бібліотеку, Національний архів, Історичний український музей, Державний драматичний театр, Національну оперу, Українську державну капелу, Державний симфонічний оркестр…

Свій серед чужих і чужий серед своїх, поступово Павло Скоропадський через свої русофільські погляди і уявлення України лише в складі російської держави втрачав довіру українців, і, водночас, також отримав зверхнє ставлення від вчорашніх «хороших руських», які, ховаючись від більшовиків, перебралися в більш-менш стабільну і заможну Україну, де й принишкли, але, із закінченням Першої світової війни і послабленням більшовицької навали, підняли голову і знову почали стверджувати перевагу «великоросів» над «неразумними малоросами». Ідея Скоропадського про створення з росіянами федерації рівних незалежних держав закономірно і передбачувано зазнала краху (сподіваюсь, ми, нарешті, засвоїмо цій історичний урок). 14 грудня 1918 року Павло Скоропадський зрікся влади і таємно виїхав до Німеччини.

Зусиллями Павла Скоропадського у 1925 році створено Український науковий інститут при Берлінському університеті. У роки Другої світової війни допомагав звільненню з німецьких таборів українських військовополонених і лідерів визвольного руху Степана Бандери, Андрія Мельника, Ярослава Стецька. Помер 26 квітня 1945 року від поранення під час бомбардування у Баварії.


Пропонуємо вам книжкову виставку про Павла Скоропадського, щоб дізнатися більше про цю непересічну людину. Всі книги, представлені на виставці, є в бібліотеках Слобідського району.

З Днем Незалежності, Україно!

 

Протягом століть Україна виборювала своє існування як самостійної незалежної держави. Згадаймо визвольну боротьбу часів Козаччини, відчайдушне прагнення зберегти свою ідентичність, мову, культуру попри Валуївський циркуляр та Емський указ часів російської імперії, Перші і Другі визвольні змагання у ХХ столітті, і нарешті, теперішня запекла битва проти московитів - нашого одвічного ворога.

Пропонуємо вам добірку книг, що висвітлюють історію нашого тернистого шляху до Незалежності, історію, яка допоможе уникнути помилок минулого і здобути таку омріяну нами Перемогу!