110 років з часу публікації (1913) повісті Елеонор Портер «Поліанна»
Ніколи не здаватися, ніколи не опускати руки, як би важко не було. Оптимізм і віра у свої сили здатні творити чудеса. Якщо ти не можеш змінити обставини, ти завжди можеш змінити ставлення до них.
Американська письменниця Елеанор Портер стала відомою завдяки тому, що навчила людей різних країн і національностей "грати в радість", вселила віру у свої сили. Створений авторкою образ дівчинки Полліанни, яка, незважаючи на життєві випробування, радіє кожному дню й намагається допомогти всім, з ким зустрічається, став одним із найулюбленіших для дітей усього світу. Під впливом одинадцятирічної дівчинки персонажі роману змінюються, знаходять своє щастя, родинний затишок.
Одинадцятирічна Полліанна після смерті батьків приїжджає до своєї тітки міс Поллі Ґарінгтон, яка живе одна в величезному будинку. Тітка педантична, строга і приймає племінницю виключно з почуття обов'язку. Поліанні вона виділяє кімнату на горищі, без дзеркала, з голими стінами та практично без меблів, тому що їй хочеться по можливості віддалитися від компанії дитини та водночас вберегти будинок від дитячих рук.
Поліанна ж повна протилежність тітки Поллі: вона активна, весела, життєрадісна і дуже балакуча. Батько навчив її дякувати за все Богові та людям, шукати навіть за найнесприятливіших обставин у житті тільки позитивне та хороше.
Тому всі покарання і повчання Полліанна приймає з радістю, захопленням і вдячністю, чим дуже розгублює тітку Поллі. Поступово все місто починає любити Полліанну, а згодом «здається» і тітка Поллі.
Немає коментарів:
Дописати коментар