Стихія Шекспіра - невичерпна сфера…

23 квітня - 455 років від дня народження Вільяма Шекспіра (1564-1616),

англійського драматурга, поета

 

Цого року рідне місто Шекспіра, Страдфорд-на-Ейвоні – Велика Британія, а з нею і цілий світ поціновувачів геніального літературного таланту Вільяма Шекспіра святкують 

455-річчя від дня народження найвідомішого драматурга.

Шекспір залишив нам величезний літературний спадок та майже не вивчену біографію. Життя цієї творчої особистості, чия геніальність була незбагненною, в той час як геніальність інших митців – збагненна, завжди було оповите таємницею.

Стихія Шекспіра - невичерпна сфера,

Де зір ювеліра , жага Люцифера …

                                               Л. Орлов

Басьо - нанизані строфи японської поезії

Цього року виповнюється 375 років від дня народження 
Мацуо Басьо (1644-1694),  японського поета

Мацуо Басьо - японський поет хокку. Життя Японії неможливо уявити без поезії. У цій країні  одна з найдавніших традицій  – ввіряти свої почуття й думки віршам, поезії.  Поетичні рядки тут можна знайти скрізь: на картинах, дерев’яних ляльках, рушниках, серветках... 

Коли зацвітає сакура, усі японці стають поетами, прищеплють папірці зі своїми віршами до квітучих дерев або голосно декламують. З усіх майстрів японської поезії найвідомішим є Басьо, про якого знають навіть найменші мешканці країни.

Мацуо Басьо –  це третє ім’я поета, з яким він відомий Японії і світу. А справжнє його ім’я – Дзінсітіро Гіндзаемон.

 Великий вплив на творчість митця справила філософія дзен – напрям буддизму, який і тепер поширений у сучасній Японії. Для цієї філософії притаманне внутрішнє самоспоглядання, надання пріоритету духовному, а не матеріальному, пошук «просвітлення», що може відкрити суть усього сущого. 
У поезії Мацуо Басьо прагнув пізнання глибинної сутності речей. Він був першим в Японії, хто наповнив хокку філософськими думками.

Hey London! Історія лондонського метро

10 січня 1863 р 155 років тому у Лондоні відкрилася перша у світі лінія метро

Лондонське метро має дуже багату історію, адже англійці першими побудували підземний транспорт, хоча проект у той час здавався просто фантастичним.

  Залізнична лінія метрополітену призначалася для пересування потягів з паровою тягою. Проте потяги працювали на вугіллі і кіптява завдавала багато клопоту, роблячи пасажирів чорними. Подеякували, що проїхатися у метро , ніби побувати у пеклі.
 І все ж новий вид транспорту користувався великою популярністю.

Собор його душі

«Життя тримається на  людяності, на  гідності, на  любові»

Олесь Гончар

Існують особистості, імена яких назавжди залишаться в серцях людей. Саме до таких людей належав Олесь Терентійович Гончар.

3 квітня Україна відзначатиме 100-річний ювілей українського письменника, літературного критика, громадського діяча, борця за мир і людські права. Першого лауреата премії імені Тараса Шевченка та багатьох державних премій, академіка, голови правління Спілки письменників, голови Українського державного комітету захисту миру, члена Всесвітньої Ради Миру, депутата Верховної Ради, Героя України…

Нашому місту пощастило бути причетним до життя письменника: Харків – місто юності Олеся Гончара. Тут у передвоєнні роки він навчався в технікумі журналістики, працював у районній (на Полтавщині) та обласній комсомольській газеті в Харкові і дедалі впевненіше пробував свої творчі сили як письменник. У вересні 1938 року вступив на філологічний факультет Харківського державного університету. Через багато років письменник згадував: "Коли я переступив поріг університету, у всьому місті, гадаю, не було людини, щасливішої за мене, здійснилася заповітна мрія: з радісним завмиранням серця ступив я в цей сонячний храм науки..."

А у червні 1941 р. О.Гончар "кинув синій портфель" і разом з іншими студентами Харківського університету пішов добровольцем на фронт.

Тож, до 100-літнього ювілея Гончара ми вирішили згадати про життя видатного письменника.

·         все життя письменник прожив під прізвищем матері, хоча при народженні отримав прізвище батька - Біличенко, в сім'ї була ще старша сестра, Олександра;

·         перед початком навчання в школі майбутньому письменнику голова сільради видав документи на прізвище матері. Оскільки у сформованому сільському класі один хлопчик на ім'я Олександр вже був, Гончару видали документи на ім'я Олесь;